Українці в Естонії

В Естонії українці є третьою за чисельністю етнічною групою населення після естонців і росіян. За даними останнього перепису населення, проведеного в 2011 році, нині в країні мешкають більше 22 тисяч вихідців з України, більше 4 000 осіб мають українське громадянство. У переважній більшості – це люди робітничих спеціальностей.

Місцями їх компактного проживання є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (північно-східний регіон Естонії), куди за радянських часів направлялися на роботу фахівці хімічної промисловості, шахтарі з України. Також українці проживають в мм. Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну.
Представники української діаспори в ЕР об’єднані у дві самостійні структури - Конгрес українців Естонії та Асоціацію українських організацій в Естонії, до складу яких входить двадцять вісім українських національно-культурних товариств. Товариства не є чисельними, кожне з них об’єднує не більше 50-70 членів.

Протягом багатьох років єдиною українською організацією в країні, діяльність якої спрямовувалася на задоволення культурно-освітніх потреб українців в Естонії, збереження рідної мови та народних звичаїв було Українське земляцтво Естонії, створене у 1988 р. (голова – Віра Коник). Здійснювана земляцтвом робота щодо популяризації української культури в Естонії була відзначена у 2001 р. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

У 2002 році земляцтво увійшло до складу новоствореного Конгресу українців Естонії (голова – Віра Коник), який нині об’єднує більше десяти організацій, серед яких: Союз українок Естонії (створений у червні 1998 р., голова – Лілія Чикальська), скаутська організація “Пласт” (2002 р., керівник – Богдан Лютюк) та спортивний клуб “Дніпро” (2003 р., керівник – Сергій Іщенко), Українське земляцтво Іда-Вірумаа (2000 р., голова – Ніна Дяченко), Українське культурно-просвітнє товариство “Стожари” м. Маарду (2000 р., голова – Анна Смірнова), Українське земляцтво “Барвінок” м. Раквере (2004 р., голова – Марія Гаврилюк), Українське товариство “Смерічка” м. Ойзу (2003 р., голова – Ганна Лоовілі), Українське земляцтво м. Нарва (1996 р., голова – Галина Малярова), Українське товариство м.Пилва (2004 р., голова – Ліліана Черепаха), колектив „Українські подруги” м. Раквере (2011 р., керівник – Тетяна Становая), Культурне товариство „Промінь” м. Тарту.

Конгрес українців Естонії гуртується довкола Української греко-католицької церкви, яка розташована в одній будівлі з Українським культурним центром (керівник – Анатолій Лютюк). При церкві діє українська недільна школа та школа народних промислів, а також розташована невелика бібліотека.

При організаціях Конгресу українців Естонії діють жіноча вокальна група “Відлуння” (1989 р., керівник – Олеся Літневськи), хор “Родина” (1998 р., Нарва), дівочий ансамбль “Вербиченька” (2005 р., Нарва), дівочий ансамбль “Джерела” (2004 р., Маарду), Українська театральна студія АртСтудіо (1995 р., Таллінн), Театр українського обряду “Вертеп” (2001 р., Маарду), Клуб української словесності (2003 р., Таллінн).

Конгрес українців Естонії є членом Асоціації народів Естонії, Європейського конгресу українців, Світового Конгресу українців, Української всесвітньої координаційної ради. Представники Конгресу входять до складу круглого столу нацменшин при Президентові Естонії. Союз українок Естонії є членом Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).

Створена у травні 2000 року Асоціація українських організацій в Естонії об’єднує: 1) Осередок української культури в Естонії “Просвіта”; 2) Українське земляцтво м. Сілламяе „Водограй”; 3) Культурно-просвітнє товариство “Орфей” м. Тапа; 4) Українське товариство „Вітчизна” м. Пярну; 5) Спілку української молоді в Естонії; 6) Творче об’єднання “Койт” м. Тапа; 7) Українське земляцтво м. Пайде “Спогад”, 8) Молодіжно-дитячий хореографічний ансамбль “Колор” м. Таллінн, 9) Українську студію „Кобзарик” м. Таллінн, 10) Українське реєстрове козацтво в Естонії м. Таллінн.
При організаціях АУОЕ діють академічний хор "Україна", жіночий вокальний гурт "Сусідки" та хор “Мрія” (1998 р., Таллінн), ансамбль "Кумасі".
У 2001 р. за вагомий внесок Асоціації у справу формування позитивного іміджу України у світі та активну громадську діяльність її було відзначено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Окремо слід відзначити засноване у травні 1999 р. Українське земляцтво  м. Сілламяе “Водограй”, яке входить до складу Асоціації українських організацій в Естонії. Пріоритетним напрямом її діяльності є робота з дітьми і молоддю. З вересня 2004 р. в загальноосвітній школі м. Сілламяе відкрито клас з факультативного вивчення української мови.

Земляцтво підтримує зв’язки з Центром українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя, середньою школою № 197 м. Київ, Товариством „Україна-Світ”, Управлінням культури Броварської міськдержадміністрації.

При українському земляцтві м. Сілламяе „Водограй” діє Музей українського народно-прикладного мистецтва, зібрана бібліотека української літератури. З 2000 р. земляцтвом випускається інформаційний лист “Водограй”.

За активну діяльність у справі популяризації української культури і мистецтва за кордоном, створення позитивного іміджу України у світі Українське земляцтво м. Сілламяе “Водограй” було відзначено у 2003 р. Грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, а у 2004 р. Почесною грамотою Товариства “Україна-Світ”.

Серед колективів художньої самодіяльності української діаспори Естонії найвідомішим є створений у 1992 році фольклорний ансамбль “Журба”.
У 2009 році вокальному ансамблю „Відлуння” під керівництвом Раїси Демчук  (передчасно пішла з життя  в травні 2012 року) присвоєно звання „народний” у категорії українських зарубіжних колективів.

Уряд Естонської Республіки підтримує, у тому числі й фінансово, діяльність українських громадських об’єднань в рамках інтеграційної програми, направленої на інтеграцію національних меншин, які мешкають на території ЕР, в естонське суспільство. Крім того, національні культурні товариства мають підтримку від місцевих органів самоврядування.

Посольством України в Естонській Республіці проводиться наполеглива робота з об’єднання української громади Естонії шляхом її залучення у проведення спільних заходів, які ініціюються дипустановою.

За сприяння Посольства у березні 2012 р. в м. Тапа було урочисто відкрито Український культурний Центр при українському творчому об’єднанні „Койт”. Посольством було передано у дар Культурному центру книжки про історію України, видатних постатей в історії нашої держави та збірку українських народних пісень.

У березні 2012 р. Посольством було передано українській громаді м. Пярну у дар музичний центр, а також диск зі збіркою українських народних пісень.

Посольством приділяється належна увага засновникам організацій української громади Естонії. У цьому контексті у березні 2012 р. в урочистій обстановці в приміщенні Посольства було вручено почесну грамоту МЗС України з нагоди 20-ї річниці незалежності України активісту української громади, члену Конгресу українців Естонії, поету та історику М.Бучко.

Посольство активно заохочує та сприяє участі молодих представників української діаспори в конкурсах української мови та літератури, організованих освітніми установами України, зокрема в Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім.Тараса Шевченка.

В Естонії існує свобода віросповідання. Водночас традиційно не прийнято широко демонструвати свою конфесійну приналежність та релігійність. Більшість громади, яка складається з громадян України, відвідує православні церкви Московського патріархату, православні естонські церкви Константинопольського патріархату, Українську греко-католицьку церкву.

В Естонії діють українські недільні школи, а саме – українська недільна школа „Лабора” (м. Таллінн) при Центрі української культури Конгресу українців Естонії; українська неНадія” при Асоціації українських організацій в Естонії (м. Таллінн); українська недільна школа при Українському земляцтві м. Сілламяе „Водограй”.

З 2011 року розпочали свою роботу: українська недільна школа при Українському товаристві „Смерічка” м. Ойзу; українська недільна школа при Українському земляцтві „Барвінок” м. Раквере; українська недільна школа при Українському культурному товаристві у м. Валга, а в 2012 році було відкрито Ляяне-Вірумаську українську недільну школу ім.Т.Г.Шевченка, яка діє при Творчому об’єднанні „Койт” м.Тапа.

Нині у ВНЗ України навчається один етнічний українець з Естонії – у Київському Національному університеті будівництва та архітектури. Однак, квоти, які щорічно виділяються Міністерством освіти і науки України на отримання державних стипендій для прийому громадян Естонії українського походження на І курс до вищих навчальних закладів України, не заповнюються повністю. Це пов’язано із проблемами подальшого працевлаштування молодих спеціалістів на роботу в Естонії (необхідність підтвердження дипломів, мовні питання). Квоту, виділену Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України 2012 року, не було заповнено.

ЗМІ української громади: З 1999 по 2003 рр. Українське земляцтво Естонії видавало українську газету “Струни”, випуск якої за браком коштів було припинено. Проте, основними джерелами інформації про події у світі та, зокрема в Україні, залишаються підпорядковані російським медіакорпораціям російськомовні друковані ЗМІ Естонії, естонський „Перший Балтійський канал” та російські телеканали РТР-Планета, НТВ, якими, здебільшого, подається необ’єктивна інформація.

В ефірі Четвертого каналу Естонського радіо передається україномовна радіопрограма “Червона калина”, в якій висвітлюється громадсько-політичне та культурне життя України та української діаспори Естонії. За сприяння Посольства громадською телерадіокомпанією Естонії укладено Договір про співробітництво з українським відділенням Радіо „Свобода”, на підставі якого відбираються та надсилаються до ЕР найкращі передачі, серед яких „Виміри життя”, „Країна інкогніто”, „Нова Україна”, які раз на місяць транслюються в рамках передачі „Червона Калина”.

Відомими українцями серед представників наукової, культурної та мистецької еліти Естонії є скульптор Іван Зубака, художники Анатолій Страхов, Ярина Іло, Анатолій Лютюк, Ніна Винник, актори Євген Гайдук та Олександр Івашкевич, музикант Руслан Трочинський, театральний режисер Юрій Михайльов, історик Борис Дубовик, професор слов’янської філології Тартуського університету Олександр Дуліченко та викладач цього ж університету Людмила Дуліченко, професор, завкафедрою міжнародного і порівняльного права Міжнародного Університету Audentes TTY Євген Цибуленко, організатор „Сорочинського ярмарку в м.Маарду” Микола Швець.

Проблемними питаннями у сфері забезпечення прав українців в Естонії залишаються недостатнє опанування ними естонської мови, високий рівень безробіття, невизначеність статусу громадянства, низьке знання української мови. Через недостатнє знання естонської мови переважна більшість представників української діаспори не можуть користуватися естономовними мас-медіа, а отже знаходяться під серйозним пропагандистським впливом іноземних ЗМІ.

Однак, переважна кількість українців – постійних мешканців Естонії, вирішивши пов’язати своє життя з цією країною, позитивно сприймають ідею інтеграції етнічних неестонців до естонського суспільства, зберігаючи при цьому свою культуру, мову, національну ідентичність, для чого керівництвом Естонської держави створені необхідні умови.