Українці в Грузії

Стародавній літопис свідчить, що знайомство українського й грузинського народів відбулося ще в Х-XI століттях. У взаємному зацікавленні та зближенні двох народів велику роль відіграли політичні, воєнні, релігійні та інші фактори.

Поява перших українців, які поселилися в Грузії, відноситься до другої половини XVIII століття, коли російська цариця Катерина II розігнала непокірну Запорозьку Січ. Тоді чимало козаків були змушені тікати на Південь, а частина з них опинилася в Грузії. У другій половині XIX століття в Грузії відбулися події, які привели до появи вільних земельних територій i, зокрема, в Абхазії. Внаслідок їх заселення тут з'явилися російські, українські, вірменські, грецькі та інші села.

За даними перепису 1989 року в Грузії проживало 52,4 тисячі українців,що складало 1,0 відсоток всього населення і понад 50 відсотків українцівКавказу.

За неофіційними даними (оцінкамиАсоціації українців – жителів Грузії) на сьогодні в Грузії проживає приблизно35 тисяч українців. Найбільше українців зосереджено в Тбілісі - 16,1 тис. абомайже третина українського населення Грузії, в Абхазії (11 тис.), Аджарії (7,9тис.). У міських поселеннях, крім Тбілісі, найбільше українців проживає вСухумі – 4 тис., Батумі – приблизно 4 тис., Кутаїсі – 2,0 тис., Поті – 1,7 тис.
Більше половини українців Грузії (53,4відсотка) вважає українську мову своєю рідною, в тому числі в Абхазії – 57,6%,в Аджарії - 55,3%, в Тбілісі - 42,6%.

Тривалий час зв’язки між Україною та Грузією мали спорадичний характер. Перші поселення українців уГрузії з’являються в XIX столітті. Міграція з України в Грузію мала переважноекономічний характер і спрямовувалась головним чином в міста. Проте значначастина українських емігрантів (майже третина) осідала і в сільськіймісцевості, в основному в приморській смузі та Тифліському повіті. За переписом1897 року в Грузії проживало понад 10 тис. українців.

У 1917 році в Тифлісі відбувся Український військовий з’їзд Закавказзя, на якому булопроголошено утворення Закавказької крайової української ради. В 1930 –50 –хроках чисельність українського населення в Грузії зростає внаслідок залученняспеціалістів для роботи на промислових підприємствах. З 1990 починається відтікукраїнського населення, що пов’язано в першу чергу із складною економічноюситуацією в Грузії.
На сьогодні в Грузії створено 18осередків української діаспори. Тільки в 2000 році почали повноцінно функціонувати українські товариства в містах Тетріцкаро та Гардабані, а в 2002році - у м. Болнісі. З 2001 року активно почала працювати друга зачисельністю громада українців Грузії вм. Кутаїсі. На сьогодні її зусилля спрямовані на створення недільноїукраїнської школи, яку Кутаїська українська громада планує започаткувати вцьому році.

Перша українська школа в Грузії почала своюдіяльність у вересні 1999 року. У тому ж році їй було присвоєно почесне ім’я Михайла Грушевського, який з 1880 по1886 рр. навчався в Тифліській класичній гімназії. Відкриттю школи сприяли ПрезидентиУкраїни та Грузії - Л.Кучма і Е.Шеварднадзе. Основний внесок у цю справузробило Посольство України в Грузії та група ентузіастів – представниківукраїнської діаспори в Грузії, які складають ядро педагогічного колективушколи.

Мета школи –відродження української свідомості засобами рідної мови, історії, культури,мистецтва, народних традицій і звичаїв серед дітей української діаспори вГрузії, впровадження грузинського компоненту в навчальний процес, вихованнямолоді в дусі українсько-грузинської дружби.
Склад педагогічного колективу формується із представників українськоїдіаспори, оскільки для збереження мови, культури, традицій потрібен перш за всевчитель-українець. У минулому навчальному році педагогічний колективнараховував 14 вчителів. Незважаючи на наповненість штату спеціалістами, неможна сказати, що проблема вчителя для школи розв’язана. І нині вона стоїтьдосить гостро. Школі потрібні вчителі високого професійного рівня і в цьомуконтексті вкрай важливо надати педагогічному колективу належну професійну підготовку.

Навчання в український школі безкоштовне. З другого класу вивчаєтьсяанглійська мова, з третього – інформатика і основи комп’ютерної техніки.Артистично обдаровані діти розвивають свої здібності в гуртках танців, вокалу,сценічного мистецтва, шахів. При школі працює група продовженого дня.

Перша українська школа стала нетільки освітньою, а й культурно-просвітницькою базою українства Грузії, дестворені нові осередки української діаспори, а саме: Спілка української молоді“Промінь” ( члени цієї молодіжної організації не тільки прагнуть вдосконалюватирідну мову, вивчати історію України, а й працюють над створенням українськоготеатру, який існував у Грузії ще в ХІХ ст.), Міжнародний український центрдружби і культури “Світлиця”, який об’єднує Творчу спілку українських вчителів“Освітяни”, суботню школу “Рідна мова”, студію театрального мистецтва,вокальний ансамбль “Лілея”, хореографічно-танцювальний ансамбль “Веселий гурт”.

В ході таких візитів поповнюєтьсяматеріально-методична база школи (підручниками, обладнанням, комп’ютерами іт.п.). Створений Фонд підтримки школи, через який реалізується спонсорськадопомога школі. За час існування школи такої допомоги було надано в розмірібіля 20 тис. дол. США (практично все з України).

Серед організацій українства в Грузії найбільш активною є Асоціація українців мешканців Грузії м.Тбілісі. 3 липня 2002 року, за сприяння Посольства, в актовому заліГрузинського технічного університету відбулись урочистості з нагоди 10–оїрічниці створення Асоціації. У цьому зв’язку Президент Грузії Е.Шеварднадзенадіслав вітального листа та нагородив трьох членів громади грузинськимидержавними орденами. Від імені Президента України Л.Кучми, Асоціацію з святомпривітав Посол України в Грузії С.Волковецький. Активно також діють жіночаспілка українок, осередки українства в м.Руставі та Батумі.

Як правило, українські громади мають місце для своїхзустрічей, яке надається грузинською стороною. На сьогодні за сприянняПосольства вже надано приміщення для потреб української діаспори в містахТбілісі, Кутаїсі, Поті, Болнісі,Телаві, Ланчхуті, більш просторе приміщення має отримати українська діаспора вм. Батумі. Планується проведення ремонтних робіт в приміщені українськоїдіаспори в м. Руставі.
Важливим та цікавимкультурним заходом було проведення Асоціацією українців – мешканців Грузії всерпні 2000 року виставки картин українських художників, що присвятили своїполотна Дню Незалежності України.

Значною подією для української громади Грузії в 2002 році став приїзддо Тбілісі президента СвітовогоКонгресу українців (СКУ) А.Лозинського. Програма його перебування в Грузії була досить насиченою. Він зустрівся зукраїнською діаспорою в Тбілісі та м. Руставі. Під час зустрічей з українськимигромадами А.Лозинським порушувалося питання щодо залучення східної діаспориУкраїни до громадсько-політичної діяльності світового українства за кордоном.

Президент СКУ взяв участь у роботі науково-практичної конференції“Новий підхід до вирішення соціально-економічних проблем українців в Грузії”,яку організували українські громади за сприяння Посольства. В роботі форумувзяли участь Міністр праці, охорони здоров’я та соціального забезпеченняГрузії, дипломати Посольства, представник Всеукраїнського жіночого товаристваім. О. Теліги, науковці. У виступах йшлося про шляхи подолання низького рівняжиття, забезпечення охорони здоров’я української діаспори в Грузії.

За неофіційними даними (оцінкамиАсоціації українців – жителів Грузії) на сьогодні в Грузії проживає приблизно35 тисяч українців. Найбільше українців зосереджено в Тбілісі - 16,1 тис. абомайже третина українського населення Грузії, в Абхазії (11 тис.), Аджарії (7,9тис.). У міських поселеннях, крім Тбілісі, найбільше українців проживає вСухумі – 4 тис., Батумі – приблизно 4 тис., Кутаїсі – 2,0 тис., Поті – 1,7 тис.
Більше половини українців Грузії (53,4відсотка) вважає українську мову своєю рідною, в тому числі в Абхазії – 57,6%,в Аджарії - 55,3%, в Тбілісі - 42,6%.

Перші поселення українців на території Грузії виникли вдругій половині XVIII століття, коли російська цариця Катерина ІІ розігналаЗапорозьку Січ і козаки змушені були тікати на південь, внаслідок чого частиназ них опинилась в Грузії.

Істотну роль впереселені українців в Грузію в кінці ХІХ століття зіграли розвиток судноплавства на Чорному морі, будівництво нових портів, залізничних доріг, атакож розвиток курортів в Грузії. Проте значна частина українських емігрантів(майже третина) осідала в сільськіймісцевості. За переписом 1897 року в Грузії проживало понад 10 тис. українців.

Так, в червні 1992 року виникла Асоціація українців-мешканців Грузії, в наступні роки створюються осередки української діаспори в містах Тбілісі, Кутаїсі, Каспі, Руставі, Батумі, Поті,Ланчхуті, Ткібулі, Зугдіді, Гардабані, Болнісі, Цітеліцкаро та Телаві. Сьогоднівсі вони об’єднані в Координаційну Раду українців в Грузії (КРУГ), яка створенав травні 2001 року.

Значну допомогу у вирішенні проблемукраїнської діаспори в Грузії надають відділ міжнаціональних відносин приканцелярії Президента Грузії, комітет з питань національних меншин Парламентукраїни, а також міністерства культури і освіти, місцеві органи влади.

Так, в березні 1995 року Тбіліською мерією та правлінням Глданського району м.Тбілісі українцям надане приміщеннядля культурно-просвітницького центру Асоціації українців-мешканців Грузії, деукраїнські громади мають можливість проводить культурні та благодійні заходи.
Перша українська школа в Грузії почаласвою діяльність у вересні 1999 року. У тому ж році їй було присвоєно почесне ім’я Михайла Грушевського, який з 1880 по1886 рр. навчався в Тифліській класичній гімназії. Відкриттю школи сприялиПрезиденти України та Грузії - Л.Кучма і Е.Шеварднадзе. Основний внесок у цюсправу зробило Посольство України в Грузії та група ентузіастів – представниківукраїнської діаспори в Грузії, які складають ядро педагогічного колективушколи.

Важливим та цікавим культурним заходом було проведення Асоціацією українців – мешканців Грузії всерпні 2001 року виставки картин українських художників, що присвятили своїполотна Дню Незалежності України.
Поряд з позитивними фактами щодо забезпечення культурно-освітніх запитів української громади вГрузії є ряд проблем, зокрема, відсутність українців в органах державної виконавчої влади, місцевих органах самоврядування, а також в Парламенті Грузії.
          
Українські громадські організації Грузії:

Культурно-просвітнє товариство українців «Славутич»
Міжнародний український Центр дружби і культури «Світлиця»
Товариство українців м. Зугдіді «Олеся»
Товариство українців м. Каспі «Червона калина»
Грузино-українська культурно-просвітня асоціація «Дружба»
Грузино-Українська асоціація «Дружба»
Грузино-українське культурно-просвітнє товариство ім. Лесі Українки
Українська Жіноча Рада Грузії