Українці в Росії

Українці в Росії складають найбільшу українську діаспору українського народу. Офіційно в РФ проживає 1 927 988 українців або 1,4% від загальної чисельності населення, що робить їх третьою за величиною етнічною групою після росіян і татар в Росії.
Присутність українців на території сучасної Росії починається від часів Київської Русі. По суті, це власне руси (русичі) — українці з берегів Дніпра принесли на північні і східні терени Русі християнську культуру. Але тоді вони виступали частіше як завойовники і підкорювачі нових земель і народів, а священники — як місіонери. Зрозуміло, що частина княжих дружинників-дніпрян, священнослужителі-християни часто назавжди залишалися на північно-східних землях Київської Русі. З приходом татаро-монгол (1243–1480 рр.) цей потік людей та культури з Дніпра на Північний Схід практично припинився. Друга хвиля русько-української людності на землі тепер уже Московського царства припадає на добу Козаччини. Українські козаки у різні часи і ходили походами на цю державу (похід 20-тисячного війська Гетьмана Петра Сагайдачного на Москву у 1618 р.), і виступали як союзні війська разом з московськими стрільцями (війни проти Польщі та Туреччини), інколи назавжди переселялися на вільні землі на схід, несли військову службу за винагороду. Крім того, Україна виступала культурним і науковим донором для Московії, бо саме тут знаходилися єдині в Східній Європі вищі школи — Острозька (з 1576 р.) та Києво-Могилянська Академії (з 1632 р.), вихованці яких часто жили і діяли на сучасних російських землях. Запрошуючи з України «лучших людей», тобто кваліфікованих спеціалістів, російська адміністрація заохочувала їх переїздити зі всім своїм статком, назавжди. Після Переяславської угоди з’являються і політичні в'язні — полковник Іван Нечай, зять Богдана Хмельницького, гетьмани Петро Дорошенко, Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, козацькі старшини, особливо ті, хто підтримав Гетьмана Івана Мазепу і незалежність України.
За даними українського дослідника К. В. Харламповича, серед 127 архиєреїв, які в 1700–1762 роках обіймали російські кафедри,— 70 — українці, 43 — росіяни, 3 — греки, 3 — румуни, 2 — серби, 2 — грузини. П’ять українців були митрополитами, причому Дмитрія Ростовського, Іоасафа Білгородського, Інокентія Іркутського, Іоанна Максимовича канонізовано як святих. До 1758 р. на 10 кафедр призначено 9 українців і лише 1 росіянин. За статистичними підрахунками О. Брюкнера, український вплив європеїзував Москву. Але відірвані від основного народного українського дерева переселенці самі асимілювали. Однак саме їхня клопітка праця на широких просторах Російської імперії визначила саме європейський шлях розвитку Росії.
За офіційними статистичними джерелами, у 1719 р. чисельність українців в Росії становила 262,9 тисяч осіб, у 1795 р. вона зросла до 810,9 тисяч осіб. Відповідно до перепису, число українців в Росії у 1897 р. досягло 3,6211 млн, а у 1926 р. — 7,873 млн.
ХХ-XXI століття.
У повоєнні роки українці чисельно становили всього 3,359 млн, у 1989 р. – 4,4 млн. Найбільше українців проживає у Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежу, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостоку, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбургу до Тихого океану, в Закаспійській області, в Приморській Краю над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин»).
Ряд авторів та організацій вважають офіційні оцінки чисельності українців в Росії заниженими. Альтернативні дані (газета "Лига Наций", 2000 р.) дають приблизно 5 млн українців. Триває швидка асиміляція українців. Найбільш стародавні компактні поселення українців - у Воронезькій, Курській і Білгородській областях. Після "розкуркулювання" в 1930-х роках їх число з 800 тис. - 1 млн населення тут сильно змінилось і сьогодні становить 200 тис. українців. На Північному Кавказі проживає 460 тис. українців. Найбільш компактно в цьому регіоні українці проживають в Краснодарському краю та Ростовській обл. В нафтових і газових районах Півночі та Західному Сибірі проживають: В Тюменській обл. - 260 тис.; Ханти-Мансійському автономному окрузі - 150 тис.; Республіка Комі - 100 тис.; Всього в Сибірі та на Далекому Сході проживає 1,5 млн українців. В областях і республіках Урало-Поволжського регіону (Челябінська, Оренбургська, Саратовська обл.) - 800 тис. українців. В Москві та Московській області проживають до 500 тис. українців. В Санкт-Петербурзі та Ленінградській області до 250 тис. українців. З 1991 року триває процес трудової еміграції українців до Росії. Офіційно за період 1991-2002 рр. це 1,244 млн чол. Неофіційно у Росії сьогодні оціночно близько 7 млн українців.
Життя українців Росії значно активізувалося після розпаду Радянського Союзу, проте на початку 21 століття їхня діяльність знову підпала під пильний контроль з боку російської влади та силових структур. Практично в усіх регіонах створені українські культурно-національні організації. Всі ці регіональні організації входили у "Об'єднання українців в Росії". В результаті судового переслідування з боку російської влади об'єднання було закрите в 2010 році. Спроби зареєструвати українцями нової всеросійської організації, щоб об'єднувала українські організації з різних куточків Росії станом на початок 2013 року не увінчалися успіхом.
Коли Санкт-Петербург був столицею Російської імперії, багато людей з усіх народів і в тому числі українців переїхали до нього. Відомі Українські поети Шевченко та Дмитро Бортнянський провели більшу частину свого життя та померли у Санкт-Петербурзі.
За даними останнього перепису населення, у місті налічується 87 119 українців; вони складають найбільшу неросійську етнічну групу цього суб'єкта Російської Федерації.

Зелений Клин

    Зелений Клин часто називають Зелена Україна. Це ділянка землі врегульована українцями, яка є частиною Далекосхідного Сибіру та знаходиться на Амурі біля Тихого океану. Він був названий українськими поселенцями. Територія складається з більше ніж 1 000 000 квадратних кілометрів і з населенням 3,1 млн (1958). Українського населення в 1926 р. складало 41%-47% населення. В останньому переписі населення Росії вказано, що українці там є другою етнічною групою за кількістю.

Переслідування з боку російської влади

24 листопада 2010 р. Верховний суд РФ заборонив федеральну національно-культурну автономію українців в РФ («Українці Росії») через виступи її керівника на радіо та заходах, присвячених пам'яті жертв Голодомору. Аналогічна ситуація складається з Об'єднання українців в Росії. Його планують закрити під приводом порушень статуту.
Крім об'єднань під тиск підпадають заклади культури. 17 квітня 2008 р. зупинено діяльність Українського освітнього центру при середній школі N124 (2008) під приводом відсутності дозвільних документів на саме існування Українського освітнього центру. В 2006-2007 рр. здійснювався тиск і перевірка працівників Бібліотеки української літератури в Москві. Працівники бібліотеки заявляли про переслідування їх з боку ФСБ. [5]. 21 грудня 2010 року було здійснено новий обшук бібліотеки співробітниками ФСБ Росії. Основною причиною вказувалося пошук літератури екстреміського та антиросійського характеру. Вилучено ряд книг. 24 грудня 2010 року відбувся новий обшук, в ході якого було вилучено жорсткі диски з комп'ютерів бібліотеки, а також читацькі квитки. Бібліотеку було опечатано і закрито

Демографія

Статистична інформація про українців східної діаспори з матеріалів переписів населення в Російській імперії, Радянському Союзі та Росії були зібрані в 1897, 1920, 1923, 1926, 1937, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 і 2002 рр. З них тільки перепис 1937 р. був відкинутий і проведений перепис 1939 р.
У період після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. основна увага була зосереджена на східній українській діаспорі. Були зроблені численні спроби об'єднати інформацію, у т.ч. у журналах «Золоті Ворота» та «Українська діаспора».

Рік перепису    Чисельність    Відсоток (%)

1926     6 871 194     7,41%
1939     3 359 184     3,07%
1959     3 359 083     2,86%
1970     3 345 885     2,57%
1979     3 657 647     2,66%
1989     4 362 872     2,97%
2002     2 942 961     2,03%
2010     1 927 988     1,40%

У 1990-ті рр. українське населення в Росії помітно знизилося. Це було викликано рядом факторів. Найважливішим з них було загальне скорочення чисельності населення в Росії. У той же час, багато економічних мігрантів з України переїхало до Росії для більш високооплачуваної роботи та кар'єри. Вважається, що існує приблизно 300 000 юридично зареєстрованих мігрантів. Асиміляція також є важливим чинником в падінні числа українців. Завдяки їх розгону та культурним подібностям з росіянами, українці часто, в кінцевому підсумку, вступають у шлюб з росіянами і їхні діти також вважаються росіянами під час переписів.

Відомі українці в Росії

Українська діаспора (Росія)

У культурі

Максим Березовський — композитор
Сергій Бондарчук — режисер і актор (батько є нащадком запорожців, мати — росіянка)
Дмитро Бортнянський — композитор
Олександр Довженко — кінорежисер, письменник
Микола Гоголь — письменник
Петро Ілліч Чайковський — композитор
Ілля Лагутенко — музикант
Людмила Павличенко
Степан Петриченко
Лариса Шепітько — режисер
Тарас Григорович Шевченко — поет, художник, письменник
Орест Сомов — письменник
Михайло Зощенко — письменник

У спорті

Микола Давиденко — тенісист
Федір Ємельяненко і Олександр Ємельяненко — змішані бойові мистецтва
Віктор Хряпа — баскетболіст.
Андрій Николишин — хокеїст, бронзовий призер
Сергій Семак — футболіст, капітан Збірної Росії з футболу.
Олександр Співак — футболіст.
Олег Твердовський — хокеїст, бронзовий призер
Віталій Вишневський — олімпійський хокеїст
Микола Жердєв — хокеїст
Олексій Житник — хокеїст, срібний призер
Глек Павло — баскетболіст
У науці

Володимир Челомей
Анатолій Фоменко
Юрій Гидзенко — космонавт
Валентин Глушко
Юрій Кондратюк
Сергій Корольов
Трохим Лисенко
Ігор Сікорський
Петро Зінченко
Оксана Позняк
Політики в СРСР/Росії[ред. • ред. код]
Голови КДБ[ред. • ред. код]
Віталій Федорчук — (1982)
Міністр оборони Радянського Союзу[ред. • ред. код]
Семен Тимошенко — (1940–1941)
Родіон Малиновський — (1957–1967)
Андрій Гречко — (1967–1976)
Голови СРСР[ред. • ред. код]
Григорій Петровський — (1922–1938)
Костянтин Черненко — (1984–1985)
Генеральний секретар Радянського Союзу[ред. • ред. код]
Леонід Брежнєв — (1964–1982)
Прем'єр-міністри Російський Федерації[ред. • ред. код]
Сергій Кирієнко — (1998).

Інші

Едуард Лимонов (Савенко) — засновник Націонал-більшовицької партії
Михайло Терещенко — Міністр закордонних справ Росії (1917)
Михайло Туган-Барановський — відомий російський і український економіст
Валентина Матвієнко — колишній губернатор Санкт-Петербурга.
Українські школи в Росії[ред. • ред. код]
На початку XXI ст. в РФ функціонували такі недільні українські школи:
- українська недільна школа ім. Т. Шевченка Кіровського району (м. Уфа);
- національна українська недільна школа «Злагода - Согласіє» Калінінського району (м. Уфа);
- недільна українська школа (м. Салават);
- українська недільна школа (м. Казань);
- українська недільна школа (м. Нижнєкамськ);
- недільна школа при Товаристві «Україна-Сейм» (м. Курськ);
- українська недільна школа (м. Оренбург);
- українська недільна школа при Культурному центрі України (м. Москва)
У Культурному центрі України в Москві 2 жовтня 2005 р. вперше відкрилась Українська недільна школа для дітей віком від 7 до 17 років. Навчальним планом школи передбачено (в залежності від віку та особистих уподобань дитини) вивчення української мови та літератури, історії України, українознавства, української пісні й танцю. У подальшому планувалося збільшення кількості навчальних дисциплін. На момент відкриття у складі недільної школи було 8 учнів, у 2006-2007 рр. навчальному році — 26 учнів, у 2007-2008 рр. — 51 учень. Школу відвідували діти з українським та російським громадянством, а також громадяни Республіки Молдова та Великої Британії, батьки яких є вихідцями з України.