Мистецтво, віруваннята
поховальний обряд

Пластинки з ікла кабана,Надпоріжжя, Ясиноватський могильник.Археологічний музей НАН УкраїниМистецтво та вірування

Уявлення первісних людей про світобудову, життя і смерть, їхні естетичні смаки відображені в образотворчому мистецтві та в орнаментації посуду, інших предметів побуту, одягу, прикрас та знарядь праці, а також у поховальному обрядові. Найкраще збереглися та досліджені орнаментація керамічного посуду. У первісному мистецтві орнамент повинен був відображати картину світу, як її уявляли собі представники конкретного племені. Отже, візерунки на неолітичному посуді — це, перш за все, набір знаків та ідеограм. Разом з тим, деякі орнаментальні мотиви за композиційною довершеністю та досконалістю виконання є високохудожніми творами давнього вжиткового мистецтва.Намисто. Вовнизький могильник, Надпоріжжя. Археологічний музей НАН України
Важливе місце в житті первісного населення посідали різноманітні обряди, що були пов'язані з трудовою діяльністю. Без проведення таких часто складних і тривалих дійств, як уявлялося, не можливо було б досягти успіху в полюванні чи збиранні врожаю. З проведенням обрядів землеробського циклу були пов'язані, зокрема, антропоморфні глиняні фігурки жінок-покровительок роду.
Справжньою скарбницею творів первісного образотворчого мистецтва в Україні є Кам'яна Могила, що знаходиться біля міста Мелітополя. Цей мальовничий кам'яний горб, що височить серед неосяжних просторів Приазовських степів, з давніх-давен привертав до себе увагу первісних людей, адже протягом кількох тисячоліть Кам'яна Могила була одним із найдавніших культових центрів. За багато років вчені відкрили і дослідили тут понад шістдесяти гротів та печер, на стелях яких виявлено кілька тисяч рідкісних наскальних зображень — найрізноманітніших фігур та знаків, значна частина яких залишена неолітичними людьми.
Це стилізовані зображення людей, тварин, риб, рибальських сіток, човнів. За віруваннями давніх людей, обряди, що їх справляли за допомогою чаклунів перед зображеннями тварин, сприяли щасливому полюванню, захищали людей та їхні житла від стихійного лиха.

Кам'яна могила. Розкопки ритуально-обрядовогомісця (за Б. Михайловим)Поховальний обряд

Релігійні уявлення давніх людей відображені в поховальних обрядах, які нині добре вивчені за матеріалами розкопок близько тридцяти могильників, більшість з яких зосереджено в районах Дніпровського Надпоріжжя, Приазов'я та Сіверського Дінця. Зазвичай могильники влаштовували на відстані близько одного кілометра від поселень, обов'язково на берегах річок. Люди вірили, що життя після смерті продовжується, але вже в іншому світі та в інших формах. А дістатися у світ мертвих можна було за допомогою човна. Можливо, саме тому своїх небіжчиків вони хоронили на великих цвинтарях у вузьких овальних ямах, що своїми обрисами нагадують човни. Їх укладали в ями випростано на спині, головами за сторонами світу, що, можливо, було пов'язано з уявним напрямком шляху до країни мертвих, а місце поховання позначали земляним насипом. Кістяки залягають рядами, часто у кілька ярусів, інколи по кілька в одній ямі (можливо, це були родичі).
Поховальний одяг прикрашали підвісками-нашивками з зубів оленя, пластинами з ікол кабана, перламутровими намистинами тощо. Дно могильної ями та тіло небіжчика густо посипали вохрою, червоний колір якої символізував його відродження в майбутньому. На місцях поховань справляли також обряди, пов'язані з культом предків, зокрема, приносили жертви, використовуючи при цьому культовий посуд та вогонь, що символізував очищення та відродження. 
Зовсім інакше хоронили своїх померлих ранні землероби та скотарі — творці Буго-дністровської культури та культури лінійно-стрічкової кераміки. За їхнім звичаєм, небіжчиків хоронили в ямах зігнутими на боку. Ця поза, як вважають дослідники, символізує спокій і, можливо, відродження.