Волинська культура


Пам'ятки поширені в Поліссі від Західного Бугу до Тетерева, з них найповніше досліджені поселення Новосілки, Оболонь, Коник.
Волинська культура виникла на етнічному підґрунті яніславицької культури часу мезоліту під впливом буго-дністровського населення.
Поселення розташовані на підвищених борових терасах біля водоймищ. Вони складалися з 3—5 наземних жител площею від 24 до 40 м2. Всередині жител розміщувалися дещо заглиблені в землю вогнища, що слугували для приготування їжі та обігріву приміщення в холодну пору року. За підрахунками, на таких поселеннях могло проживати 20—35 осіб. 
Упізнати пам'ятки волинської культури найпростіше за керамічним посудом, особливостями його форми та декору. Протягом усього періоду основним типом посуду був горщик середньої величини, переважно з прямовисними стінками та гострим чи круглим днищем. Найбільш уживаним елементом декору були гребінцеві відтиски — найчастіше у вигляді паралельних горизонтальних смуг, чотирикутних полів або вертикальних гірлянд. Рідше користалися іншими штампами для нанесення ліній, сіток, різноманітних насічок, ямок та вм'ятин.
Для виготовлення різноманітних знарядь, головним чином, використовували кремінь. Основними культуровизначальними виробами були косі наконечники стріл. Наконечниками до стріл слугували й інші вироби у формі трапецій та трикутників. Сокири, тесла, різці, проколки, свердла слугували для обробки дерева та кістки. Однак, найчисленнішими категоріями крем'яного інвентарю були ножеподібні пластинки та скребачки, які використовувалися для обробки шкур. В цілому, набір знарядь відображає мисливський напрям економіки неолітичних мешканців Волинського Полісся.
Культура припинила своє існування з приходом до регіону носіїв культури кулястих амфор та найдавніших спільнот шнурової кераміки.