Територія Київщини в
період Енеоліту

Розкопки в Коломийцевому Яру (2006 р).Київщина

На околиці м. Тараща Київської обл. в заплаві, на низькому лівому березі притоки р. Рось у 1981 р. експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом О. В. Цвек досліджене поселення етапу Трипілля В І.
Поселення середнього Трипілля біля с. Щербанівка Обухівського р-ну Київської обл. на  схилах плато над р. Красною відкрив та досліджував у 1897 р. В. В. Хвойка.
На північно-східній околиці с. Шкарівка Білоцерківського р-ну Київської обл. на березі р. Рось розташоване поселення трипільської культури етапу середнього Трипілля.
У 1896—97 рр. В. В. Хвойка проводив археологічні дослідження поселень тількино відкритої ним археологічної культури в околицях містечка Трипілля Київської губ. Тепер це с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл. Тут відкрито Київський обласний археологічний музей та встановлено пам'ятник В. В. Хвойці.   
На території с. Верем'я Обухівського р-ну Київської обл. дослідження трипільського поселення  етапу В І – В ІІ  проводили: в 1896-98 роках – В. В. Хвойка, в 1925 р. – В. Є. Козловська. 
В урочищі Коломийців Яр поблизу сіл Перше Травня та Шевченкове Обухівського р-ну Київської обл. у 2006 р. М. Ю. Відейко провів охоронні роботи на поселенні Трипілля В І — В ІІ.  
У Києві, на південному схилі Смородинського яру у печері Т. А. Бобровський встановив наявність шару трипільської культури середнього етапу, що дозволяє говорити про відкриття найдавнішої штучної  печери в Європі.
Поселення коломийщинської   групи етапу середнього Трипілля Коломийщина ІІ розташоване по обидва боки шосе неподалік від с. Халеп'я Обухівського р-ну Київської обл. У 1939 р. досліджувалося Т. С. Пассек, у 1993 р. – О. О. Якубенко.
На південній околиці м. Києва на мисі над заплавою Дніпра розташована епонімна пам'ятка чапаївського типу Трипілля ВІІ. Поселення та могильник досліджено В. О. Круцом у 1966—68, 1970—72 рр.  Поселення коломийщинської   групи середнього Трипілля розташоване в урочищі Василишин Яр  біля с. Гребені  Кагарлицького р-ну Київської обл.  
Поселення-гігант томашівської групи Трипілля С І розташоване між селами Чичиркозівка та Юрківка Звенигородського р-ну Черкаської обл.. Його досліджував у 1984 р. В. О. Круц. Під час будівництва на Львівській  площі у м. Києві виявлено сліди укріпленого ровом поселення лукашівської групи Трипілля С І.
У 1901 р. В. В. Хвойка провів розкопки біля с. Балико-Щучинка Кагарлицького р-ну Київської обл. Найбільш відома знахідка — посудина з антропоморфними зображеннями.Інвентар похованьСофіївського могильника
Поселення коломийщинської групи Трипілля С І на околиці м. Ржищів Кагарлицького р-ну Київської обл. в урочищі Хомине досліджувалось М. Ю. Відейком у 1994 році.
На околиці м. Ржищева Кагарлицького р-ну Київської обл. в урочищі Ріпниця виявлено два поселення коломийщинської групи Трипілля С І. Дослідження Ріпниці 1 проведено С. М. Рижовим у 2001—2005 рр., Ріпниці 6 — М. Ю. Відейком у 2005 р.     
Біля с. Гребені Кагарлицького р-ну Київської обл. в урочищі Янча та Попова Левада виявлено унікальний комплекс із трьох пам'яток, розташованих одна навпроти одної по краях глибокого яру. В 1992 році В. П. Дудкіним зроблений геомагнітний план. В поселенні Янча одне житло досліджено М. Ю. Відейком.  Багатошарове поселення трипільської культури (етапи В ІІ, С І та С ІІ) розташоване біля с. Казаровичі Києво-Святошинського р-ну Київської обл.
У 1897 р. В. В. Хвойка досліджував поселення коломийщинської групи Трипілля С І біля с. Жуківці Обухівського р-ну Київської обл.      
Біля с. Халеп'я Обухівського р-ну Київської обл. В. В. Хвойкою наприкінці ХІХ ст. досліджувалося поселення Трипілля С І, яке згодом стало відомим під назвою Коломийщина І та вивчалося в 1934-38 рр. Трипільською експедицією.              
Поблизу с. Лукаші Баришівського р-ну Київської обл. розташоване найбільш східне поселення трипільської культури етапу С І, – епонімна пам'ятка лукашівського типу, досліджена в 1913 р. В. М. Щербаківським.
Біля хутора Комуна, на околиці м. Переяслава-Хмельницького Київської обл. в урочищі Крутуха розташоване поселення лукашівського типу Трипілля С І. Досліджене В. О. Круцом у 1969 р., Г. М. Бузян у 1989 р., 1992 р., 1994 р., 2000 році
Біля колишнього с. Софіївка  Бориспільського р-ну Київської обл. виявлене поселення лукашівського типу Трипілля С І. Розкопувалося в 1963 р. В. О. Круцом.
Перша досліджена В. В. Хвойкою в 1893 р. пам'ятка  трипільської культури з шарами етапу С І софіївського  типу й етапу С ІІ знаходилася на Кирилівській вул. (тепер вул. Фрунзе, 59) в Києві.
Біля колишнього с. Софіївка Бориспільського р-ну Київської обл. відкритий тілопальний могильник трипільської культури етапу С ІІ.
У м. Києві, там де тепер Харьківський масив, було відкрито тілопальний могильник софіївського типу Трипілля С ІІ.
Тілопальний могильник софіївського типу Трипілля С ІІ  біля с. Чернин кол. Вишнедубечнянського р-ну Київської обл. досліджений В. І. Канівцем у 1950 році.         
На північно-східній околиці села Шкарівка у Білоцерківському районі на невеликому підвищенні в заплаві правого берега р. Рось, на мису, створеному крутим поворотом річки, дослідженнями О. В. Цвек відкрита пам'ятка площею приблизно 10 га. Розкопано 12 будівель. Сади-подвір'я розташовувались по колу за 30—40 м один від одного, до їхнього складу входили житлові господарчі споруди.