Територія
Надніпрянщини в період Енеоліту

Майданецьке. Комп'ютерна реконструкція житлово-господарського комплексуНаддніпрянщина

На околиці с. Майданецьке Тальнівського р-ну Черкаської обл. в ур. Гребенюків Яр у 1981—1989 рр. проведено розкопки ранньотрипільського поселення.
Біля с. Павлівка Перша Тальнівського р-ну Черкаської обл. М. Ф. Мициком виявлено поселення етапу Трипілля А.
Поселення біля с. Красноставка Маньківського р-ну Черкаської обл. досліджувалося Б. П. Безвенглинським у 1928 році,  Є. Ю. Кричевським у 1940 році,  О. В. Цвек у 1974 році. Пам'ятка відноситься до борисівського типу Трипілля В І.
На березі р. Гірський Тікич біля с. Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл. в 1973 р. О. В. Цвек досліджене поселення борисівського етапу Трипілля В І.
На південно-східній околиці с. Онопріївка Тальнівського р-ну Черкаської обл. розташоване найбільш східне поселення етапу Трипілля В І.    
Біля с. Харківка Маньківського р-ну Черкаської обл. О. В. Цвек досліджувала поселення трипільської культури етапу В І – В ІІ площею близько 100 га.
 Біля с. Богачівка Христинівського р-ну Черкаської обл. в 1911 р. розкопки поселення Пеньожкове (за старою назвою села) щербанівської групи середнього Трипілля  провів М. Гімнер.
Біля с. Веселий Кут Тальнівського р-ну Черкаської обл. на мису, який утворений крутим вигином р. Гірський Тікич, О. В. Цвек в 1974-86, 1993 роках досліджувала поселення трипільської культури середнього етапу, площа якого 150 га. 
Біля с. Миропілля Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. в басейні р. Рось О. В. Цвек у 1973—75 рр. розкопувала поселення трипільської культури середнього етапу.
Між селами Небелівка та Оксанине Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл. розташоване поселення середнього Трипілля. У 80-ті рр. ХХ ст. на поселенні проводили розвідки експедиції під керівництвом М. М. Шмаглія та В. О. Круца.
Поселення площею 300 га є другим за розмірами та площею серед трипільських пам'яток. Планування встановлене К. В. Шишкіним за допомогою аерофотозйомки.
Біля с. Піщана Тальнівського р-ну Черкаської обл. на мисі, утвореному при злитті річок Тікич та Велика Вись, розташоване поселення Трипілля В ІІ  площею 15 га. Досліджувалося в 1987—88 рр. В. О. Круцом, у 2005 р. – Д. К. Чорновол. Знайдено керамічну модель житла.
Поселення етапу Трипілля В ІІ площею близько 100 га розташоване по обидві сторони від траси Київ-Луганськ на східній околиці с. Валява Городищенського р-ну Черкаської обл.
На східній околиці с. Гарбузин Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. розташоване поселення раковецького типу Трипілля В ІІ площею близько 80 га. Досліджувалося О. В. Цвек у 1972—74 рр.
Поселення-гігіант небелівської групи Трипілля етапу В ІІ площею 132 га знаходиться біля с. Глибочок (урочище "Шкільне") Тальнiвського рну Черкаської обл. Два житла розкопав С. М. Рижов. У 1993 р. В. П. Дудкіним створено план поселення за даними магнітної зйомки.
На полях між селами Чичиркозівка та Юрківка Звенигородського р-ну Черкаської обл. розташоване поселення-гігіант  площею 200 га томашівської групи Трипілля С І.
Поселення трипільської культури етапу С І розташоване на північ від с. Кайтанівка Катеринопільського рну Черкаської обл. В районі селища знайдено кам'яну скульптуру бика.
Поселення томашівської групи Трипілля С І розташоване на околиці с. Рубаний Міст Новомиргородського рну Кіровоградської обл. Досліджувалось експедицією Інституту археології під керівництвом О. В. Цвек у 1988—90 рр.
Виробничий комплекс трипільської культури етапу С І з видобування та обробки кременю виявлений на західній околиці с. Коробчино Новомиргородського р-ну Кіровоградської обл.Посуд та жіноча фігурка з поселення Зелена Діброва Досліджувалось експедицією під керівництвом О. В. Цвек.
Поселення-гігант томашівської групи Трипілля С І розташоване в урочищі Паньківка біля с. Кочержинці Уманського р-ну Черкаської обл.
На батьківщині Великого Кобзаря біля с. Моринці Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. виявлено три поселення трипільської культури.
ІV тис. до н.е.
Біля с. Майданецьке Тальнiвського р-ну Черкаської обл. відомо поселення-гігант, розташоване на краю вододілу, що частково займає й долину річки Тальянки в урочищі Майдан. Досліджувалося Б. П. Безвенглинським (в 1927 р.), експедицією Інституту археології під керівництвом М. М. Шмаглія (1972—80 рр., 1983—91 рр.)
Поселення томашівської групи  Трипілля С І відомо біля с. Попудня Христинівського р-ну Черкаської обл. У 1911 р. М. Гімнер  розкопав залишки 23 із 35-ти виявлених жител, які були розташовані по колу. 
Між селами Тальянки та Легедзине Тальнiвського р-ну Черкаської обл. розташоване найбільше з відомих нині трипільських поселеннь площею 450 га, яке відноситься до томашівської групи Трипілля С І. З 1981 р. воно досліджується експедицією Інституту археології під керівництвом В. О. Круца. 
Епонімна пам'ятка томашівської групи Трипілля С І розташоване в с. Томашівка Уманського р-ну Черкаської обл. Поселення-гігант площею 250 га. Досліджене в 1925—26 рр. П. П. Курінним. 
Біля с. Сушківка Уманського р-ну Черкаської обл. розташоване поселення-гігант томашівської групи Трипілля С І. У 1916 р. та 1926 р. В. Є. Козловська розкопала рештки кількох жител, знайшла керамічну модель будівлі.
Біля смт. Вільшана Городищенського р-ну Черкаської обл. біля хут. Незаможник Е. В. Овчинников у 1999—2000 рр. провів розкопки поселення канівської групи Трипілля С І.
Поселення томашівської групи Трипілля С І розташоване на околиці с. Зелена Діброва Городищенського р-ну Черкаської обл. Досліджено в 2000 р.  Е. В. Овчинниковим.
Біля с. Григорівка Канівського р-ну Черкаської обл. на високому пагорбi Ігнатенкова Гора розтошоване поселення коломийщинської групи Трипілля С І (датування: 3215±125 рр. до н.е., 3248±158 рр. до н.е., 3200±129 рр. до н.е.).
Біля с. Кононча Канівського р-ну Черкаської обл. розташоване поселення канівської групи Трипілля С ІІ. Відкрите М. Ф. Біляшевським, досліджувалося В. В. Хвойкою в 1901 р.
Біля с. Вiльховець Звенигородського р-ну Черкаської обл. розташоване останнє з трипільських поселень-гігантів площею 110 га. Воно належить до косенівської групи  Трипілля С ІІ і датується  2722±115 — 2766±96 — 2786±84 — 2792±86 рр. до н.е. Досліджене в 1993 році  М. Ю. Вiдейком.
Багатошарове поселення між селами Плисків і Чернявка, зараз південна околиця с. Плисків. У літературі відоме під назвою Плисків-Чернявка. Займає невисокий мис, утворений р. Роською (права притока р. Рось) і невеликим яром. Досліджена площа 370 кв. м.
До західної околиці с. Тальянки Тальнівського району на Черкащині прилягає трипільське поселення, яке займає мисоподібну ділянку між р. Тальянкою та її правою притокою Витік. Південну частину поселення перетинає автодорога Умань-Черкаси. Площа поселення становить близько 450 га. Досліджено залишки 33-х наземних дерев'яно-глинобитних споруд і однієї землянки.