Територія Поділля в
період Енеоліту

Поділля

В околицях с. Бернашівка Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. виявлено кілька  трипільських поселень різного часу. Найдавніше (датування: 5367±56, 5450±65 років до н.е.), розташоване у гирлі ріки Жванець, досліджене В. Г. Збеновичем.
Біля с. Окопи Борщівського р-ну Тернопільської обл. поруч з гирлом р. Збруч, на схилі, В. Г. Збеновичем досліджено залишки чотирьох глинобитних наземних жител ранньотрипільського поселення (датування: 6330±65 років тому).
Поселення раннього етапу біля с. Бабшин Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (датування: 5126±76 рр. до н.е.) розташоване на схилі правого берега р. Дністер на висоті близько 25 м. Досліджене В. Г. Збеновичем.  Нині затоплене водосховищем.
Поселення етапу Трипілля А  досліджено Т. Д. Бєлановською на південь від с. Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької обл.
У центрі села Тимкове Кодимського р-ну Одеської обл. на схилі балки, яка входить до гідрологічної системи Дністра, Н. Б. Бурдо розкопано залишки трьох жител від зруйнованого поселення раннього етапу Трипілля.        
В ур. Лука біля с. Бернове Кельменецького р-ну Чернівецької обл. на правому березі р. Дністер у 1951 р. Трипільською експедицією під керівництвом Т. С. Пассек досліджено декілька ям, заповнених різноманітними знахідками Трипілля А. Найбільш цікаві з них — антропоморфні фігурки. 
Поселення етапу Трипілля А в ур. Олександрівка біля с. Кирилівка Кодимського р-ну Одеської обл. у 1950—57 рр. досліджувала експедиція Одеського археологічного музею на чолі з А. Л. Єсипенком, у 1971—77 роках — К. В. Зіньковським. 
 Біля с. Нестоїта Котовського р-ну Одеської обл. на березі р. Тростянець знайдено два поселення Трипілля А. Одне з них виявилося найбільш раннім у межиріччі Дністра та Південного Бугу. 
Біля с. Данилова Балка Ульянівського р-ну Кіровоградської обл. під час досліджень поселення черняхівської культури Е. Р. Симонович розкопав декілька ям із матеріалами Трипілля А.
Поселення етапу Трипілля А площею до 14 га розташоване у м. Гайворон Кіровоградської обл. на першій боровій терасі лівого берега Південного Бугу висотою до 15 м. У 1960—61 рр. М. Л. Макаревичем розкопано залишки двох наземних глинобитних жител.
Між селами Могильна і Жакчик Гайворонського р-ну Кіровоградської обл. М. С. Гасюк виявив чотири ранньотрипільські поселення, розташовані на відстані 1-2 км одне від одного вздовж берегів р. Могилянки, лівої притоки Південного Бугу. Поселення Могильна 3 займає близько 10 га.          
У с. Сабатинівка Ульянівського р-ну Кіровоградської обл. на садибах селян, там, де р. Синиця впадає у Південний Буг, виявлено ранньотрипільське поселення (датування: 5179±86 рр. до н.е.). У 1947-49 рр. розкопки проводилися М. Л. Макаревичем та В. М. Даниленком.  
Поселення раннього етапу трипільської культури в 1979—1981 рр. досліджувалося експедицією Одеського археологічного музею на чолі з Н. Б. Бурдо на західній околиці ст. Слобідка  Кодимського р-ну Одеської обл. Розкопано залишки трьох глинобитних споруд.
На північно-західній околиці села Жванець Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. на плато лівого берега р. Жванчик у 1974 р. експедицією Національного музею історії України під керівництвом Т. Г. Мовші досліджене ранньотрипільське поселення. 
Поселення раннього етапу трипільської культури (датування: 5203±84 — 5156±84 рр. до н.е.) біля с. Кормань Сокірнянського р-ну Чернівецької обл. розташоване на березі р. Дністер, досліджене в 1978 р. В. Г. Збеновичем.
Лука-Врублівецька — ранньотрипільське поселення, розташоване на березі Дністра на південній околиці с. Врублівці  Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (датування: 5113±76 — 4703±79 до н.е.).
Ранньотрипільське поселення біля хутора Гренівка, с. Лупулове Ульянівського р-ну Кіровоградської обл. (датування: 4636±74 — 4739±56 рр. до н.е.). Досліджене М. Л. Макаревичем у 1948 році.    
Поблизу м. Тростянець Вінницької обл. І. І. Заєць дослідив фінальне для регіону  Середнього Побужжя ранньотрипільське поселення.
Біля с. Городниця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. в урочищі Городище наприкінці ХІХ ст. польськими археологами досліджувалося трипільське поселення, на якому основний культурний шар відноситься до початку середнього етапу (В І).
Багатошарове поселення трипільської культури етапів В І та В ІІ розташоване на північній околиці с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської обл. на високій заплаві правого берега Дністра.
На багатошаровому  поселенні трипільської культури в ур. Поливанів Яр біля с. Молодове Кельменецького р-ну Чернівецької обл. виділено залишки трьох селищ етапів Трипілля В І, В І – В ІІ, С ІІ.
Біля с. Гринчук Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. у 1974—75 рр. С. П. Пачковою та Е. В. Яковенко досліджено об'єкти трипільської культури етапу В І.              
Біля с. Глибочок Борщівського р-ну Тернопільської обл. експедицією Борщівського обласного краєзнавчого музею на чолі з М. П. Сохацьким  у 1991-95 рр. досліджене трипільске поселення етапу В І.
На високому березі р. Коболчі, у місця її впадіння в Дністер біля с. Василівки Сокирнянського р-ну Чернівецької обл. Трипільським загоном експедиції Інституту археології НАНУ "Дністер ІІ" на чолі з В. Г. Збеновичем у 1987 році досліджене поселення Трипілля В І.
На території села Озаринці на лівому березі р. Немиї, притоки Дністра, в ур. Попов Город у 1929 році М. Я. Рудинський провів дослідження поселення трипільської культури етапу В І.
Пам'ятка з культурним шаром Трипілля В І біля с. Сабатинівка Ульянівського р-ну
Кіровоградської обл. досліджена у 1938-39 рр., 1947 р. А. В. Добровольським на лівому березі Південного Бугу біля впадіння у нього р. Синиці.
Біля с. Березівка Гайворонського р-ну Кіровоградської обл. на високому лівому березі Південного Бугу відомо поселення з кількома культурними шарами етапу Трипілля В І.
Біля с. Борисівка Іллінецького р-ну Вінницької обл. у 1925 р. М. Ф. Біляшівським досліджувалося поселення, яке стало епонімним для відповідного типу пам'яток Трипілля В І Буго-Дніпровського регіону.
Поблизу с. Уланівка Іллінецького р-ну Вінницької обл. на правому березі річки Соб П. І. Хавлюком відкрите й обстежене поселення трипільської культури етапу В І.
В урочищі Скала — Замчисько біля с. Печера Тульчинського р-ну Вінницької обл. на правому високому березі Південного Бугу в 1947—48 рр. експедицією під керівництвом М. І. Артамонова досліджено багатошарове поселення трипільської культури.      
В останні десятиліття відкрито декілька трипільських пам'яток безпосередньо у м. Вінниця. Поселення сабатинівського типу на місці лікарні Ющенка, яке відноситься до етапу Трипілля В І, досліджувала в 2005 р.
Л. І. Віногродськ В. М. Даниленко під час розкопок в урочищі Сокільці-Поліжок V біля с. Сокільці Гайсинського р-ну Вінницької обл. виявив шар трипільської культури етапу В І та знайшов фрагменти кераміки та статуетку оранти.             
На схилі лівого берега р. Дністер біля райцентру Заліщики Тернопільської обл. у ХХ ст. О. Кандибою і Т. Сулімирським досліджено поселення. Це —епонімна пам'ятка заліщицької групи середнього Трипілля. 
У 1909 р. В. В. Хвойка провів розкопки на двох трипільських поселеннях на околицях с. Крутобородинці, яке тепер має назву Круті Броди, Ярмолінецького р-ну Хмельницької обл. Одне з поселень відноситься до заліщицької групи середнього та початку пізнього етапів Трипілля.
Поселення трипільської культури середнього етапу розташоване на мису лівого берега Південного Бугу біля с. Кліщів Тиврівського р-ну Вінницької обл., досліджене І. І. Зайцем.
Поблизу с. Студениця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. відомо декілька трипільських поселень, а на Білій Горі – штольні, місце видобутку та переробки кременю. 
Біля с. Голосков Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. на правому березі річки Смотрич краєзнавцем М. С. Барковським у 1964 р. відкрито поселення Трипілля В ІІ.                 
В околицях с. Ломачинці Сокирнянського р-ну Чернівецької обл. виявлено чотири пам'ятки трипільської культури. Поселення в урочищі Вишнева ІІ досліджене Т. Г. Мовшею та Середньодністровською експедицією Інституту археології.
За 4 км на пiвнiчний захiд вiд с. Ворошилiвка Тиврiвського р-ну Вiнницької обл. на високому березі р. Пiвденний Буг розташоване трипільське поселення середнього етапу. Розкопки пiд керiвництвом I. I. Зайця та С. О. Гусєва проводилися у 1975, 1982—91 рр.   
Біля м. Немирiв Вiнницької обл. поселення середнього Трипілля знаходиться в урочищі Замчисько на територiї скiфського городища. Дослiджувалося С. С. Гамченком, М. I. Артамоновим (1946—48 рр.), С. О. Гусєвим (1990— 91 рр.). Поселення в урочищі Могилки відноситься до Трипілля С І.
На околиці с. Станіславка Балтського р-ну Одеської обл. розташоване поселення середнього Трипілля. Досліджено в 1986 р. М. Ю. Відейком.
Поселення етапу середнього Трипілля площею близько 40 га розташоване на захід від с. Немирівське Балтського р-ну Одеської обл. Досліджено в 1986 р. М. Ю. Відейком.
Багатошарове поселення трипільської культури етапів В I, В II та С I площею близько 30 га розташоване в с. Більче-Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. на території парку маєтку князя Л. Сапєги.  Шурфування проводили: у 1898 р. – В. Деметрикевич, у 1952, 1956 рр. – В. П. Кравець, І. К. Свєшніков, у 2000 році – М. П. Сохацький.
Біля с. Коритне Балтського р-ну Одеської обл. в 1909 р. С. С. Гамченко розкопав три житла середнього Трипілля. 11 жител середнього Трипілля в 1909 р. С. С. Гамченко розкопав у селі Кринички Балтського р-ну Одеської обл.
Біля с. Тростянчик Тростянецького р-ну Вінницької обл. на високому мисі, утвореному притокою Південного Бугу, в 1988—89 рр. експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом О. В. Цвек досліджено поселення раковецького типу. Розкопано дві будівлі, одна з них — гончарна майстерня з піччю для випалу кераміки.
Поселення трипільської культури середнього етапу розташоване на південній околиці с. Володимирівка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл.  
Біля с. Коновка Кельменецького р-ну Чернівецької обл. в урочищі Пуцита М. М. Шмаглієм та С. М. Рижовим у 1975—80 рр. досліджене поселення з шарами середнього Трипілля та фіналу С І. 
Поселення етапу середнього Трипілля розташоване біля с. Сосни Лiтинського р-ну Вiнницької обл. на мисоподiбному пагорбi. Досліджене в 1990-91 рр. С. О. Гусєвим.
Поселення небелiвської  групи   площею близько 50 га розташоване на лівому березі р. Ятрань біля с. Ятранiвка Уманського р-ну Черкаської обл. В 1993 році В. П. Дудкіним створено план поселення за даними магнітної зйомки.
Біля с. Стіна Томашпільського р-ну Вінницької обл. виявлено дві пам'ятки: поселення петренської групи Трипілля С І, на лівому березі р. Русава, та поселення Трипілля С ІІ. Досліджувалося в 1929 році – С. С. Гамченком, в 1958—59 рр. М. Л. Макаревичем.
В урочищі Дубки біля с. Ходаки Барського р-ну Вінницької обл. розташоване поселення петренської групи етапу Трипілля С І площею 7 га. Досліджувалося в 1983 році С. М. Рижовим: розкопано залишки глинобитного житла, простежене кругове планування будівель.
Поселення-гігант  петренської групи етапу Трипілля С І площею понад 100 га розташоване в урочищі Борисове поле біля с. Ялтушків Барського р-ну Вінницької обл. Досліджувалося в 1978 р. В. П. Прилипком. Встановлене кругове планування будівель.
Біля с. Липчани Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. виявлено два поселення трипільської культури. На поселенні Трипілля С І у 1985 р. В. Г. Збеновичем досліджено одне житло.
Неподалік від с. Більче-Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. розташована печера Вертеба, в якій виявлено сліди перебування та поховання людності трипільської культури.
Біля с. Ожеве Сокирнянського р-ну Чернівецької обл. Трипільською Дністровською експедицією під керівництвом Т. С. Пассек у 1948 р. відкрито кременеобробну майстерню.
Епонімна пам'ятка чечельницької групи Трипілля С І, поселення-гігант площею близько 70 га розташоване на лівому березі р. Савранки, на околиці смт. Чечельник Чечельницького р-ну Вінницької обл. В 1990 році В. А. Косаківським розкопане одне житло. 
Поселення чечельницької групи Трипілля С I розташоване біля с. Кирилівка Кодимського р-ну Одеської обл. на височині та на схилі яру. В 1950—51, 55 рр. досліджувалося експедицією Одеського археологічного музею під керівництвом А. Л. Єсипенка.
В урочищі Черкасів Сад біля с. Кирилівка Кодимського р-ну Одеської обл. відкрито два поселення чечельницької групи Трипілля С I. Досліджувалися експедиціями Одеського археологічного музею. Перше – в 1957 р. А. Л. Єсипенком, друге – в 1983—85 р. Л. Ю. Поліщук.         
Два скарби сокир з кременю було виявлено в 1958 р. біля с. Кислицьке Томашпільського р-ну Вінницької обл. Дослідження на місці знахідок проведено М. Л. Макаревичем.
Найбільш раннє трипільське поселення на Україні розташоване біля с. Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької обл., дещо нижче р. Жванець; воно повністю досліджене В. Г. Збеновичем. Було досліджено 7 жител, розташованих по колу безпосередньо на пагорбку в заплаві р. Дністер.
Ранньотрипільське поселення у с. Лука-Врублівецька у Кам'янець-Подільскому районі на Хмельниччині  розташоване на крутому згині лівого берега Дністра, на першій надзаплавній терасі. Досліджувалося в 1945—1950 рр. С. М. Бібіковим. Нині затоплене.
Розкопано 16 наземних жител, 2 землянки і зерносховища на південно-східній околиці с. Кліщів Тиврівського району на Вінничині, на згині лівого берега р. Південний Буг. Площа становить 7 га, планування групами по 3—5 жител. Поселення відкрито у 1966 р. П. І. Павлюком, досліджувалося експедиціями під керівництвом І. І. Зайця.
У с. Жванець Кам'янець-Подільського району на Хмельниччині в урочищі Лиса Гора розташовувалося трипільське поселення. Гончарні горни та рештки жител досліджувалися Т. Г. Мовшею.