Бондарихинська культура

Горщик у середині господарчої ями біля житла

Неукріплені поселення розташовані на берегах річок і на дюнних узвишшях у їхніх заплавах. На них будувалися неглибокі землянки і наземні житла, стінки яких спочатку були обшиті дерев'яними дошками, а потім обмазувалися шаром глини. Усередині жител знайдено кілька типів вогнищ. Одні з них — уЗразки горщиківбондарихинської культури вигляді глинобитного майданчика овальної форми, іноді з кам'яною вимосткою, інші — купольні глинобитні або викладені з каменів; наприклад, у Студенку—5 у віддалених від входу кутах знайдено скупчення обпалених каменів вапняку. Іноді на підлозі зустрічаються ділянки обпаленого ґрунту — залишки вогнищ, складених із глиняних цеглин. Біля вогнищ влаштовувалися ями овальної форми.
Відомі укріплені поселення (городища). Одне з них відкрито біля с. Веселе Великобурлуцького р-ну Харківської обл. Воно було розташоване на мису невеликої річки. З напільної сторони зберігся невисокий земляний вал та рів. Можливо, по валу йшов частокіл. Поява городищ відображає наявність постійної військової загрози, а також можливу певну соціаль-
ну стратифікацію тогочасного суспільства.
Горщик, орнаментований вдавленнями паличкиПоховання – у невеликих ґрунтових могильниках за обрядом трупоспалення, але є також окремі поховання на поселеннях або поруч із ними. На Оскольському поселенні поховання містило кістяк дитини в зібганому положенні на лівому боці, головою на південний захід. На поселені Велика Тополяха біля житла відкрито поховання за обрядом трупоспалення у посудині-урні. Рогова лопаточка
Неподалекі від поселень Основа та Веселе досліджено ґрунтові могильники з трупоспаленнями, що супроводжувалися, ймовірно, навмисно розбитими посудинами.
Бондарихинський посуд за технологією виготовлення та орнаментацією дуже своєрідний. У глину перед обпалом додавали органіку, пісок, зерна кварцу. Орнаменти наносилися за допомогою гусеничного штампа, кінцем простої дерев'яної палички, просто пальцями чи нігтями. Подекуди такими від-
битками передавалися лінії, вдавлення, трикутники у вигляді "виноградного грона". Наліпні валики дуже рідкі і, скоріше, з'явилися під впливом пізньозрубних керамічних традицій.
З граніту, кварциту, пісковику  виготовлялися зернотерки овальної або квадратної форми, розтирачі, товкачі, підциліндроподібні або витягнуто-овальні молоти, абразиви. Окрему галузь кремнеобробки, особливо у басейні Сіверського Дінця, складало виготовлення серпів із місцевого крем'яного плитняку. 
Основний набір кістяних виробів типовий для пам'яток епохи пізньої бронзи: проколки, прясельця з епіфізів кінцівок тварин, шила, астрагали, спиці, амулети із зубів тварин.