Кам'янська культура та
Мар'янівська культура

Горщик мар'янівської культури з поселення Мар'янівка(Музей археології ІА НАНУ,фото П. ПодуфаловаКам'янська культура

Найліпше репрезентовано приморські селища, розташовані вздовж східного та південного узбережжя Керченського півострова (Кам'янка, Кіммерік,  Феодосія, Планерське, Алчак-
Кая, Щебетівка — гора Чалки та ін.). Припускається наявність каботажного плавання між цими пунктами. Другу групу складали невеликі степові селища вздовж шляхів та біля  джерел питної води (Слюсареве, Кіровське, Єрофєєве). Най-
менш виразний матеріал надають сезонні стійбища скотарів на півночі названого півострова (Темір-гора, Зелений Яр).
Кам'яні мури Лівенцівської фортеці утворювали півколо завбільшки близько 1,8 га по-
над правим високим берегом р. Мертвий Донець. Розкопки її здійснив С. Н. Братченко. Житлові та оборонні споруди зосереджувалися біля стін укріплення, обведеного додатково валом, а всередині фортеці ознак будівельної діяльності не виявлено. Стіни фортеці ззовні були засипані крем'яними вістрями стріл — ознаками одного чи кількох штурмів, що характеризує неспокійну політичну ситуацію за доби бойових колісниць. Рештки оборонних споруд (фрагменти валу та кам'яної стіни) зафіксовано й довкола  Кам'янки, розташованої на північному виступі західного узбережжя Керченської протоки (так званий Керченський ріг). 
На Кам'янці відкрито найдавніші округлі житла полегшеної конструкції, обкопані рівчаком для відводу води. Конструкція таких жител трималася на системі опорних стовпів. Надалі житла мали кам'яну обкладку в основі стін та систему опорних стовпів під перекриття. Загалом на Кам'янському поселенні розкопано 12 заглиблених жител з кам'яними фундаментами та вогнищами, завбільшки 7 на 8 м. Поряд з ними знаходилися споруди господарчого призначення. В гірській зоні використовували під житло скельні навіси з підпірними стовпами, будували досить потужні підпірні стіни й навіть еспланади на кам'янистих схилах. Саме тому характерною ознакою цієї групи пам'яток стало кам'яне будівництво. Стіни житлових споруд за мурами Лівенцівської фортеці простежено на висоту до 1,2 м, а їхня площа сягала 30—50 кв. м.

Мар'янівська культура

Ареал цієї культури охоплював в межах України Полісся, Сіверщину та Північну Слобожанщину. Загалом же селища цього типу зосереджені поміж Десною та Середнім Доном.
В Україні виразні комплекси мар'янівської культури (понад 30 пунктів) вивчені на Десні  та Сеймі (поселення Волинцеве, Мар'янівка, Мезин та ін.). Всі вони відкритого типу, розташовані в заплавах річок на дюнних підвищеннях. Мар'янівська культура продовжила лінію розвитку культури ямково-гребінцевої кераміки. На її базі формуються пам'ятки малобудківського типу та бондарихинська культура доби пізньої бронзи.