Кемі-обинська культура

Посуд кемі-обинської культури

Племена кемі-обинської культури існували одночасно з ямним населенням, але основна територія їхнього проживання охоплювала передгірський Крим, а з часом частина населення мігрувала на північ Таврії та далі вздовж Дніпра до Запоріжжя і на захід у Причорномор'я. Дивно, але у східному напрямку, у степи Надазів'я бажання рухатися у них не було. Чудово відлискована сокира з обламаним лезомкемі-обинської культури
Кемі-обинську культуру виділив на початку 60-х років А.О. Щепинський після розкопок кургану Кемі-Оба. Нам відомі лише поховання в курганах. Свідчення про поселення дуже обмежені і занадто фрагментарні. Особливістю курганів, на відміну від курганів ямної культури, є наявність складних кам'яних конструкцій, а саме, кромлехів та крепід навколо насипів, кам'яних куполів над похованнями, за характером яких можна бачити впливи майкопської культури Північного Кавказу.
Найяскравішою ознакою поховань вважається наявність дерев'яних та кам'яних скринь з розльованими фарбою стінами. В них ховали померлих у скорченому положенні на боці, переважно, на лівому. Зрідка померлих ховали на спині з підігнутими ногами. Стіни кам'яних скринь викладені з вертикально вкопаних і добре підігнаних одна до одної прямо- кутних плит з добре обробленими внутрішніми стінами, на які і наносився орнамент. Для кращої підгонки плит часто робилися спеціальні пази. Підгонка плит була настільки вдовершеною, що у стики між плитами неможливо було вставити лезо звичайного ножа. До того ж, щілини між плитами дбайливо замазувалися глиною. Скрині перекривалися впоперек такими ж кам'яними плитами. Часто на дно скринь також клали плиту виготовлену за розмірами самої скрині.
Посуд кемі-обинської культуриРозпис та різблення утворювали складні геометричні композиції, основою яких часто були так звані ялинкові мотиви. Дослідники по-різному намагалися інтерпретувати мотиви розписів: від декоративних малюнків, які імітують орнаментовані ковдри на стінах жител, до припущень, що в розписах закладено давні календарні системи і навіть міфологічні сюжети. Звичайно, розпис на стінах скринь має культовий характер, оскільки пов'язаний з поховальною практикою, але пізнати реальний зміст символів справа майбутнього.
Специфічною для кемі-обинської культури був керамічний комплекс, який складався з пласкодонних горщиків, мисок-чаш та амфорок з ручками. Вони мали чудово залисковану неорнаментовану поверню. Форми і технологія виготовлення цього посуду близькі до кераміки пізніх проявів майкопської культури. Тому з огляду на поховальні споруди та кераміку, вчені вважають, що витоки кемі-обинської культури треба шукати на Північному Кавказі часу розпаду майкопської культури на межі IV—ІІІ тис. до н. е. Та значна частина посуду виготовлялася з глини з домішками черепашки, зберігаючи керамічні традиції доби міді, зокрема нижньомихайлівської культури.Посуд кемі-обинської культури
Не протирічать цьому бронзові знаряддя, серед яких ножі, шила, а також провушна кам'яна сокира, тесло і навіть дворога "виделка" з поховання кургану Курбан-Байрам біля с. Долинка у степовому Криму. В похованнях представлені також чудово оброблені провушні кам'яні сокири.
Господарство кемі-обинських племен на їх основній території проживання базувалося, вочевидь, на відгінному скотарстві в умовах кримських передгір'їв та прилеглої степової зони. 
У соціально-культовій сфері велике значення мала монументальна кам'яна скульптура, де серед звичайних антропоморфних стел, які були схожі на ямні, вирізняються так звані ідоли. Це об'ємні фігури людей з ознаками статі, рис тіла (наприклад, позначені ребра, лопатки) та обличчя (ніс, очі, брови). Поверхня таких ідолів вкрита зображеннями ритуального характеру, до яких входять людські постаті, тварини, озброєння. Скоріш за все, ці ідоли є втіленням єдиного предка-патріарха, деміурга, першозасновника і покровителя кемі-обинських племен.
Племена кемі-обинської культури зі своєю яскравою поховальною культурою зникають приблизно в той же час, що й племена ямної культури. Тобто, відбувалася нова культурно-господарська трансформація на широких степових теренах, яка призвела до фомування культур наступної епохи, а саме, доби середньої бронзи, з їх катакомбним обрядом поховань.