Лебедівська культура

Посуд лебедівської культури з цвинтаря Гостомель, Київщина(Музей археології ІА НАНУ, фото П. Подуфалова)

Епонімною пам'яткою є поселення біля с. Лебедівка на Київщині, відкрите 1951 року А. П. Савчуком. Лебедівську культуру виділила в 70-х рр. ХХ ст. С. С. Березанська. Відповідні пам'ятки займали землі Київщини, Полісся та Сіверщини, від пониззя Прип'яті до межиріччя Десни та Сейму. Південний кордон її визначається по річках Трубіж та Рось. Культуру репрезентують по-селення та ґрунтові цвинтарі.
Датування лебедівської культури обґрунтоване в межах XI—VIII ст. до н.е., тобто, цілком відповідає добі фінальної бронзи. Підстав для внутрішньої періодизації комплексів лебедівської культури поки що немає.
Невеликих розмірів селища будували близько до води, в заплавах та на дюнних підвищеннях (Козинці, Лебедівка, Гостомель). У Лебедівці зафіксовано цілу низку зруйнованих наземних жител, а на поселенні біля с. Козинці 6 жител утворювали два ряди. До руйнування пам'ятки на ній було близько 30-ти жител. Наземні або ледь заглиблені житлові споруди прямокутної форми виявлено й на інших поселеннях. Небіжчиків ховали біля селищ. Зафіксовано єдиний поховальний обряд — тілоспалення на стороні. Перепалені кістки зсипали до неглибоких ямок або в урни. Поряд з прахом завжди лежала велика кількість битого посуду та поламаних прикрас. Кераміка була грубостінною, виготовленою з глини з домішкою піску, потовченого граніту, слюди. Серед форм — горщики яйцеподібної форми з маленьким дном, тюльпаноподібні посудини, слоїки. Здебільшого, посуд орнаментований бідно й одноманітно — наколами, перлинами, рідше — шнуром і відбитком гребінки. Бронзові вироби представлені широким асортиментом знарядь праці (кельти, ножі, шила), зброї, прикрас. Знайдемо також поодинокі залізні речі. Втім, досі численними були вироби з кременю та каменю (вкладні серпів, зернотерки, вістря стріл).
Носії лебедівської культури займалися землеробством і скотарством. Склалась культура на базі сосницької, за впливу північно-східних культур Волго-Кам'я — позняківської, приказанської. Внаслідок подальшого розвитку Лебедівки виникли культури підгірцівсько-милоградського кола. Етнос племен лебедівської культури викликає дискусії, ймовірно, вони були близькими як до прабалтів, так і до праслов'ян.