Картина А. Орленова "
Хрещення України- Русі" частина 3.

Картина художника- баталіста Артура Орленова " Хрещення України- Русі" ( " Україна славетна"
Художник відтворюючи історію славетної України  не міг не звернути увагу на видатних українців, близьких нам за часом. На картині з самого лівого боку ми можемо побачити легендарних науковців Сергія Корольова із Житомира і академіка Валентина Глушко із Одеси без роботи яких були би неможливі досягнення людства в космічній галузі  і автора слів гімна України Павла Чубинського, з міста Борисполя, без творчості якого само існування незалежної України залишалося би під питанням.

Академік Валентин Петрович Глушко
♦ Глушко Валентин Петрович (народився 2 вересня 1908 року в Одесі—помер 10 січня 1989 року  в Москві) — академік АН УРСР (1958) та АН СРСР, інженер, видатний український радянський  вчений в галузі ракетно-космічної техніки, основоположник радянського рідинного ракетного двигунобудування. 
22 травня 1974 року В.Глушко призначений директором і генеральним конструктором НВО «Енергія», що з'єднав ОКБ, засноване Валентином Петровичем, і КБ, кероване раніше С. П. Корольовим.  
Під його керівництвом була створена багаторазова космічна система «Енергія — Буран». Він очолював роботи з вдосконалення пілотованих космічних кораблів «Союз», вантажного корабля «Прогрес», орбітальних станцій «Салют», створення орбітальної станції «Мир». 1994 року його ім'я отримав кратер на видимому боці Місяця. Також на його честь названо астероїд 6357 Глушко.
Завдяки його діяльності Україна отримала не тільки видатного земляка , а і численні виробництва які потребують високого наукового потенціалу. Були відкриті науково дослідницькі інститути, в вищих навчальних закладах відкривалися факультети по найсучаснішим науковим напрямкам. 
Спадщина закладена Валентином Петровичем і досі складає основу високотехнологічного потенціалу української економіки.

♦ Корольов Сергій Павлович ( народився 12 січня 1907 року в  Житомирі — помер  14 січня 1966 у Москві) — український радянський вчений  у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів. Сім років (1939–1945) зазнавав
Сергій Корольов і Юрій Гагарін
 катувань у ГУЛАЗІ, де разом з іншими ув'язненими вченими, був силоміць залучений до розробок балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення з концтабору очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
 Українська пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» стала однією із спонук, які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики до зацікавлення космосом. Коли С.Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з орбіти для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…»
В 1970 році в м. Житомирі було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. А в 1987 році — Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова.

Павло Чубинський
♦ Павло Платонович Чубинський ( народився 27 січня 1839 року на хуторі   Чубинський (тепер Чубинське), біля м. Бориспіль Київська область — помер  29 січня 1884 року у  Києві) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. Досліджував побут, звичаї, говірки, фольклор та народні вірування. 
Павлом Чубинським було створено п'ять версій вірща " Ще не вмерла України", 
Друга версія вірша у 1865 році  була  покладена на музику М. Вербицьким і він став вже піснею, а потім практично без змін був затвержений Верховною Радою як державний гімн України.

Друга версія:  Ще не вмерла України ні слава, ні воля. 
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. 
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, 
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. 
Душу, тіло ми положим за нашу свободу, 
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
 Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
 В ріднім краю панувати не дамо нікому; 
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, 
Ще у нашій Україні доленька наспіє. 
Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. 
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, 
За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами. 
Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.