Куштановицька культура

Куштановицька культура

У передгірських і гірських зонах Закарпаття населення займалося, крім землеробства, скотарством, очевидно, відгінного типу. Археологічні джерела вказують на розвиток залізоробної, кісторізної і кам'яноробної та гончарної справи, а також ткацтва. Куштановицькі племена підтримували тісні економічні зв'язки з сусідами, і преш за все зі спорідненим населенням Західного Поділля. Вони мали схожу матеріальну культуру (горщики з валиком по краю вінець, черпаки з високою ручкою, конічні миски) й обряд поховання (трупоспалення в урнах або в ямах, спорудження курганів з каменю і глини над цими рештками).
У повідомленях античних авторів (Геродота, Фукідіда, Страбона) є кілька вказівок на те, що в Карпатській улоговині найчисленнішими племенами були фракійці. В історичній літературі прийнятою є думка, що носії куштановицької культури належали до цієї спільноти.