Лужицька і висоцька
культури

1–15: Прикраси, зброя та знаряддя. Лужицька культураЛужицька і висоцька культури

Лужицька культура або лужицька культурно-історична спільність — наступниця тшинецької культури
Племена лужицької культури займались орним землеробством та приселищним скотарством. На території України лужицька культура була поширена на заході України — вздовж верхньої і середньої течії Західного Бугу: тут пам'ятки лужицької культури з'являються наприкінці ІІ тис. до н.е. Поблизу с. Млинище досліджено могильник, в якому виявлено близько 30 поховань з трупоспаленнями і супровідний інвентар, що містив типово лужицький посуд. Схожий могильник досліджено поблизу с. Тяглів на Львівщині.
Відомо небагато зразків лужицьких бронзових та залізних виробів. Скарб із с. Чехи (нині Луговське) Львівської області складається з лужицьких прикрас. Окремі знахідки (кельти, браслети, шпильки) трапляються на сході аж до Дніпра. Деякі східні вироби потрапляють з Подніпров'я на захід, на територію лужицької культури. Це свідчить про економічні і культурні зв'язки лужицьких племен з населенням Середнього Подніпров'я.
Висоцька культура, яка сформувалась у контактному районі Східної Європи, поєднує в собі лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи і представлена окремими селищами, могильниками (поблизу с. Бельзець, Висоцький, Чеський та Золочівський могильники) і скарбами. Пам'ятки висоцької культури локалізуються у східній частині Львівської й на заході Тернопільської областей, у верхів'ях Західного Бугу.
У похованнях висоцької культури переважав обряд трупопокладення. Зустрічаються також трупоспалення в урнах або в ямках. Поховання — групові та парні — супроводжуються невеликою кількістю речей (мініатюрні посудини, прикраси та зрідка знаряддя праці або предмети озброєння). У могилах виявлено кам'яні свердлені шліфовані сокири й молотки, залізні і бронзові ножі. Цікавими є бронзові ножі, які мають легко профільовану спинку і коротке руків'я з пазами для накладок з органічного матеріалу. На території висоцької культури було знайдено три бронзові леза, а в с. Кремінна, що на Хмельниччині, — шолом протоетруського типу.
З прикрас переважають бронзові та залізні шпильки, звичайні гривни з бронзи, браслети у вигляді пружин, сережки. Серед столового посуду зустрічаються біконічні чарки, черпаки з дугоподібною ручкою та миски з увігнутим вінцем. Трапляються глиняні брязкальця, фігурки птахів, прясельця, а характерними є тюльпаноподібні горщики (як у тшинецько-комарівській та білогрудівській культурах), а також горщики банко- та дзвоноподібної форм.