Ольвія та цар Скіл

Згідно з легендою, яку розповів Геродот, скіфський цар Скіл, син істріянки та царя Аріапейта, мав в Ольвії розкішний палац з фігурами сфінксів та грифонів із білого мармуруОльвія. Сфінкс, який міг прикрашати палац Скіла. Мармур (Античные памятники СевероЗападного Причерноморья. – К.: "Мистецтво", 2001) навкруги. У палаці Скіл оселив жінку, яка була ольвіянкою. Коли Скіл приходив до міста, він залишав свій почет за міськими стінами, в передмісті, та переодягався в еллінську одежу. У ній Скіл ходив по ринковій площі й навіть здійснював жертвоприношення за еллінськими звичаями. Цар захотів бути присвяченим до грецьких культових містерій, пов'язаних із таємними обрядами Діоніса. Скіл здійснив присвяту, незважаючи на знамення, яке його застерігало, — його палац згорів від удару блискавки — "вогняної стріли" божества. Один із мешканців Ольвії розповів скіфам, що їхній цар брав участь у культовій процесії та перебував у стані вакхічного екстазу. Це спричинило обурення скіфів — воїнів Скіла, які засуджували еллінські звичаї, — і вони розповіли про присвяту у своєму племені. Скіфи повстали проти царя, і йому довелося тікати до Фракії. Але навіть втеча його не врятувала — цар Октамасад, брат Скіла, звелів відрубати йому голову за зраду родовим звичаям (Herod., IV, 79).
Про реальність постаті Скіла свідчить не тільки розповідь Геродота, але й знахідка неподалік від Істрії (у сучасній Румунії) золотого персня-печатки з ім'ям Скіла та зображенням богині із дзеркалом. Монети з цим же ім'ям карбували у Ніконії. У північно-західній частині Верхнього міста Ольвії були частково розкриті залишки великої будівлі V–IV ст. до н. е., які могли бути руїнами палацу Скіла. Цей палац могла прикрашати мармурова статуя сфінкса, знайдена в Ольвії. Зараз вона зберігається в Одеському археологічному музеї НАН України.