Найдавніша перша
людність на території Таврії

Гаспра. 900—500 тис. р. до н.е.

На південному березі Криму біля с. Гаспра неподалік від Ялти зібрано близько 300 галькових знарядь, які, можливо, пов'язані з алювієм давньої морської тераси. Вигляд знахідок дуже архаїчний – оллдувайський: галькові чопери, уніфаси, проторубила, знаряддя на сколах. Подібні вироби знаходили і в деяких інших місцях півострова — поблизу Артека, Ай-Петрі, Ечкі-Дагу. Не виключено, що вони належать до найдавнішого відтинку часу в палеоліті України.

Киїк-Коба. 150—30 тис. р. до н.е.


У печерній стоянці біля смт. Зуя було виявлено дві різночасові кам'яні індустрії, які суттєво відрізняються. У нижньому шарі стоянки, який відзначається примітивнішою технікою обробки, домінують зубчасто-виїмчасті знаряддя. Натомість у мікроіндустрії верхнього шару, котрий отримав дату 32 тис. років, багато двобічних знарядь, дуже численні наконечники й гостроконечники. Пам'ятка особливо знаменита тим, що тут були виявлені рештки двох поховань неандертальців: дорослого (нижній шар) і немовляти (верхній шар). 

Стоянка ім. Г. А. Бонч-Осмоловського (ГАБО). 130—40 тис. р. до н.е.

Розташована в с. Скелясте під зруйнованим скельним навісом. У 12-метровій товщі відкладів збереглися рештки фауни, вогнищ, численні знаряддя. Інвентар стоянки подібний до того, що був знайдений у Старосіллі, як і склад мисливської здобичі, де переважають рештки віслюка.  

Стоянка Заскельна VI (Колосовська).130—25 тис. р. до н.е.

Неподалік від м. Білогорська в урочищі Червона Балка відкрито близько 20 палеолітичних стоянок. Особливе місце серед них займає багатошарова стоянка Заскельна VI (Колосовська).

 Стоянка Заскельна V. 110—30 тис. р. тому

Поруч із Заскельною VI розташована стоянка Заскельна V. Тут також простежено сім різночасових культурних шарів. З 5-го шару стоянки походить фрагмент черепа неандертальця, вік якого близько 90 тис. р. до н.е.

Старосілля. 70—40 тис. р. до н.е.

Стоянка поблизу м.Бахчисараю заселялася кілька разів. Найбільш помітними у крем'яному інвентарі є двобічні вістря-наконечники, які стали еталонним типом знарядь для так званого старосільського технокомплексу кримського мікоку. У фауністичних рештках переважають кістки гідрунтинового віслюка. Унікальною є знахідка поховання дитини з сапіентними рисами — разом з типово мустьєрською індустрією. Довкола цієї знахідки й досі точаться жваві дискусії.

Кобазі ІІ. 50—40 тис. р. до н.е.

Багатошарова пам'ятка в урочищі Кобазі поблизу с. Малинівка Бахчисарайського р-ну. Крем'яний інвентар належить до різних типів індустрій: представлені як знаряддя старосільського технокомплексу, так і виготовлені із застосуванням левалуазької технології. Численні культурні шари стоянки насичені крем'яними виробами та фауністичними рештками гарної цілості, що належать переважно віслюкові.

Буран-Кая ІІІ. 32 тис. років до н.е.

 Низка верхньопалеолітичних культурних шарів простежена в печерній стоянці Буран-Кая ІІІ поблизу с. Ароматне у Східному Криму. Деякі з них містили фрагментовані рештки людини. 
В одному з ранніх верхньопалеолітичних шарів стоянки Буран-Кая ІІІ виявлено матеріали архаїчного верхнього палеоліту з двобічними знаряддями. Разом з цими виробами незвичною є знахідка  численних трапецієподібних знарядь та кількох кістяних руків'їв.
Пам'ятка дає приклалд симбіатичних індустрій і поперемінного заселення грота середньопалеолітичним і пізньопалеолітичним населенням.

Сюрень І. 28 тис. років до н.е

 Найбагатшим на знахідки виявився нижній шар стоянки Сюрень І поблизу с. Танкове (колишнє Біюк-Сюрень) неподалік Бахчисараю. Тут на різних рівнях виявлено вогнища, численні кам'яні знаряддя оріньякського типу, кістяні вироби і прикраси, зуб людини.