Землеробські племена
Скіфії

Основним землеробським населенням Скіфії були племена, які проживали в лісостеповій зоні Середнього Подніпров'я. Серед них виділяються два великих етнокультурних масиви. До першого з них належать племена, які жили на захід від Дніпра, між Дніпром і Дністром (скіфи-орачі), та етнічно і культурно з ними пов'язане племінне угруповання середньої течії Ворскли. І ті, й інші племена утворювали аборигенне населення, що походило від носіїв чорноліської культури. За етнічною належністю вони, найімовірніше, були праслов'янами. Другу велику групу становлять племена, що жили в лівобережному лісостепу, на Нижньому Сеймі, в середній і верхній течії рік Сули, Псла, Сіверського Дінця (можливо, скіфи-землероби). На відміну від жителів Правобережжя, ці племена були прийшлими. Вони з'явилися на Лівобережжі у VII ст. до н. е. і принесли з собою розвинутий комплекс ранньоскіфської культури. За своєю мовою вони, напевно, належали до тієї ж гілки іраномовного населення, що й кочові скіфи, становлячи собою землеробський народ скіфської культури й етносу. За рівнем соціального розвитку, способом ведення господарства, станом ремесла землеробсько-пастуші племена правобережної і лівобережної частин лісостепу були близькі між собою. Однак історична доля і процеси розвитку, що відбувалися серед населення правобережного і лівобережного лісостепу, дещо різнилися.