Полісся.
Красносільська культура та Cвідерська культура

Наконечники стріл культур Красносілля та Лінгбі. Волинське ПоліссяКрасносільська культура

Досліджені стоянки охоплювали низини Східної Польщі та Литви, Українське та Білоруське Полісся. В басейнах Прип'яті, Німану, Верхнього Дніпра знайдено крем'яний інвентар, що характеризується грубими черешковими наконечниками стріл, відщеповою технікою розколювання кременю, одноплощинними нуклеусами, короткими скребачками, ретушними різцями на відщепах. Зокрема, в Українському Поліссі досліджені стоянки Красносілля Е, Лютка, Самари, Бір, Великий Мідськ.

Cвідерська культураКарта міграції населення культури Лінгбі 11 тис. років тому.Умовні позначення: 1 — стоянки культури Лінгбі;2 — місцезнаходження окремих наконечників Лінгбі;3 — напрямок міграції носіїв культури Лінгбі;4 — кордон Середньоєвропейських низин

Визначальними для цієї культури є наконечники стріл на пластинах з плоскою підтескою з черевця, а також двоплощинні, "човнуваті" нуклеуси для верболистих пластин, кінцеві скребачки та різці на пластинах, сокири на відщепах. Відомі стоянки: Сенчиці, Нобель, Тутовичі, Переволоки, Лютка, Люб'язь, Березно, Кричельск, Прибір та інші. Окремі стоянки відомі в Карпатах (Делятин), а також у гірському Криму (Сюрень ІІ, Буран-Кая ІІІ).
Прикладом класичних свідерських пам'яток може слугувати велика група стоянок на березі озера Нобель на півночі Рівненського Полісся. Ще перед Другою світовою війною тут зібрані величезні колекції крем'яних виробів, які відіграли важливу роль при виділенні польськими дослідниками Крем'яні наконечники стріл та скребачки зі Свідерської стоянки Сенчиці на ВолиніСвідерської кільтури на ттериторії Польщі, Литви, Білорусії та Північної України. Велетенське скупчення стоянок виникло на місці періодичних сезонних полювань на мігруючих північних оленів у містах їхніх традиційних переправ через р. Прип'ять. Наявність родовищ якісного кременю стало додатковим фактором, що приваблював мисливські общини на береги озера Нобель.
Мешкаючи в холодних лісотундрах, свідерці полювали на сезонно мігруючих північних оленів. Їхнім пращуром була культура Лінгбі Західної Балтії, людність якої близько 11 тис. років тому просунулася через територію Польщі на схід до Верхнього Дніпра, аж до витоків Волги.
Населення свідерської культури, разом з нащадками красносільської культури, відіграло провідну роль у первинному заселенні півночі Східної Європи від Східної Балтії до Північного Уралу. Різке потепління 10 тис. років тому зумовило міграцію свідерців слідом за північним оленем на північ Східної Європи, яку вони заселили протягом восьмого тисячоліття до н.е. На цьому підґрунті сформувався постсвідерський мезоліт лісової зони від Східної Балтії до Північного Уралу. Ця людність, схоже, була далеким пращуром майбутньої фінно-угорської сім'ї народів півночі Східної Європи.