Археологічні пам'ятки
племен залізної доби на території Київщини

С. Вишеньки

Поблизу с. Вишеньки був могильник зарубинецької культури. Виявлено 62 поховання за обрядом тілоспалення. Розрізняється 4 типи поховань — ямні, які складали майже половину усіх могил, решта — урнові, ямно-урнові та кенотафи, тобто поховання без решток померлого. У похованнях знайдено столовий чорнолощений і кухонний посуд, фібули, зрідка траплялися намиста та знаряддя праці.

С. Пирогів

Поблизу с. Пирогів на околиці Києва містився великий могильник зарубинецької культури. Розкопано 260 поховань за обрядом тілоспалення. Залишки кремацій розміщувалися у ґрунтових ямах або глиняних урнах, а також і в урні, і на дні могили (ямно-урнові). Поховання супроводжувалися кухонним (горщики) та столовим (чорнолощені миски, кухлі) посудом, бронзовими та залізними фібулами, а також жертовною їжею.

Корчуватівський могильник

На південній околиці Києва був розташований Корчуватівський могильник зарубинецької культури. Виявлено 100 поховань (82 за обрядом тілоспалення, 13 тілопокладань та 5 кенотафів — могил без залишків померлого). Рештки кремацій містилися у ґрунтових ямах або глиняних урнах, а інколи одночасно на дні могили та в урні (ямно-урнові). У похованнях знайдено глиняний посуд (насамперед, різноманітні горщики і чорнолощені миски) та бронзові прикраси (фібули, підвіски), залізні ножі, скляні та пастові намистини, кістки тварин (рештки жертовної їжі).

С. Великі Дмитровичі

Поблизу с. Великі Дмитровичі було поселення зарубинецької культури. Виявлено 7 заглиблених жител площею 10–18 кв. м, прямокутної форми, з дерев'яними обмазаними глиною стінками. Поблизу них були господарські ями грушоподібної або циліндричної форми. Знайдено ліпний кухонний і лощений столовий посуд, уламки античних амфор, бронзову фібулу, пряслиця, бруски, уламки зернотерки.

С. Лука

Поблизу с. Лука містився могильник зарубинецької культури. Досліджено 33 поховання за обрядом тілоспалення. Перепалені кістки, очищені від решток поховального вогнища, захоронені у круглих або овальних ямах. У ряді випадків у похованні, крім кісток людини, містилися перепалені кістки тварин. По- ховальний інвентар складався з ліпного посуду (горщики, миски) та фібул.

Київ

На північній околиці Києва на правому березі р. Почайни було поселення зарубинецької культури та пізньозарубинецького часу "Оболонь". Виявлено 64 житла-напівземлянки та 918 господарських ям. Окрім великої кількості груболіпної (горщики і корчаги) та чорнолощеної (миски, кухлі) кераміки, знайдено бронзові та залізні фібули, браслети, дві шпори, фрагмент прикраси з виїмчастою емаллю та ін. Поселення демонструє процес трансформації зарубинецької культури у пізньозарубинецькі пам'ятки після кризи середини І ст. н. е.

Жукинський скарб

Жукинський скарб — комплекс бронзових прикрас, виготовлених у техніці виїмчастих емалей, знайдений В. В. Хвойкою у пониззі Десни на початку ХХ ст. Можливо, ці речі були у похованні-тілоспаленні. Набір прикрас складали пластинчастий вінчик та велика фібула з трикутною пластинчастою спинкою, прикрашені карбованим орнаментом, намисто з хрестоподібними підвісками, прикрашеними емаллю, намисто з хвилеподібно вигнутого дроту та два масивні браслети.

хут. Гриня

У гирлі р. Тетерів поблизу хут. Грині було розташоване пізньозарубинецьке поселення. Досліджено квадратне у плані заглиблене житло з центральним стовпом і вогнищем у кутку. Долівка на глибині 0,7 м. Черінь вогнища викладений уламками ліпної кераміки. Реконструюються горщики з ребристим і заокругленим плечем та широким горлом. Більшість горщиків мали своєрідний орнамент — розчоси гребінцем, який свідчить про вплив верхньодніпровського населення. Знайдено також пряслице, скляну намистину й уламок античної червонолакової миски.

С. Глеваха

Поблизу с. Глеваха розміщувалося давньослов'янське поселення київської культури. Досліджено 4 споруди-напівземлянки та 45 ям-льохів. У цих об'єктах знайдено переважно ліпну кераміку (горщики та корчаги, диски), а також імпортну черняхівську кераміку, пряслиця, кілька фібул і гребенів.    

С. Жуківці

Поблизу с. Жуківці розміщувалося поселення черняхівської культури. Виявлено залишки 10 наземних споруд, стіни яких зроблені на дерев'яному каркасі, обплетеному лозою, й обмазані глиною. Житла опалювалися глиняними печами та вогнищами, черені яких підбиті уламками глиняного посуду. Знайдено переважно гончарний посуд, побутові речі та прикраси.

Переяслав-Хмельницький

Неподалік від міста Переяслав-Хмельницький був розташований могильник черняхівської культури. Виявлено 42 поховання: 21 тілоспалення, 19 тілопокладань та 2 кенотафи. Тілоспалення відбувалося за межами могили, в яку потрапляла невелика кількість перепалених кісток. Знайдено гончарний посуд, скляні кубки, бронзові фібули та пряжки, кістяні гребені, скляні жетони для гри тощо.

С. Глеваха

Поблизу с. Глеваха розміщувалося поселення черняхівської культури. Його мешканцями була людність східногерманського (готського) походження, яка просунулась у басейн р. Стугни. Воно розташоване на місці попереднього поселення київської культури. Досліджено 5 споруд, у тому числі гончарну майстерню, 11 господарських ям. Окрім черняхівського гончарного посуду, виявлено ліпний посуд вельбарського типу, кілька фібул тощо.
Поблизу м. Обухів був могильник черняхівської культури, на якому досліджено 43 поховання. У них містився переважно гончарний посуд, прикраси з бронзи та срібла (фібули, пряжки, підвіски), гребінці, фрагменти скляних кубків, пастове та скляне намисто.

м. Обухів

Поблизу м. Обухова розміщувалося поселення черняхівської культури, на якому досліджено 35 житлово-господарських комплексів (житла наземні і заглиблені, господарські споруди, ями-льохи, вогнища просто неба). На краю поселення виявлено рештки залізоплавильного горна, крицю і шлаки. Окрім гончарної кераміки, знайдено уламки ліпного посуду, амфор, серп, наральник, ножі, фібули, пряжки, гребінці, прясла, відтяжки до ткацьких верстатів, тигель.