Археологічні пам'ятки
племен залізної доби на території Наддніпрянщини

Монастирок

На високому пагорбі правого берега Дніпра між селами Трахтемирів і Зарубинці (Черкаська обл.) був городище зарубинецької культури Монастирок. Досліджено 6 жител, 2 господарські споруди та 175 господарських ям. Оборонні укріплення складалися із земляного валу, на гребені якого був частокіл, та рову. Житла з глиняно-каркасними стінами та вогнищами здебільшого мають квадратну форму, долівки заглиблені до 0,5 м. Одне з помешкань мало зрубні стіни, що свідчить про переселення сюди частини північно-західного населення. Знайдено багато кухонного, тарного (горщики, корчаги, покришки, диски) та столового (насамперед, чорнолощені миски) посуду, уламків амфор, залізних виробів, бронзових фібул та ін.

Пилипенкова Гора

Поблизу м. Канева (Черкаська обл.) на високому пагорбі правого берега Дніпра лежало зарубинецьке городище Пилипенкова Гора (1,5 га). Досліджено 38 жител, 112 господарських ям. Знайдено багато кухонного, тарного і столового посуду, залізних виробів, бронзових фібул та ін. Виявлено понад 2000 уламків амфор, які походять з античних центрів виноробства — Фасосу, Родосу, Паросу, Сіинопа. Залишки ковальської майстерні й античний імпорт свідчать про активну господарську та торгівельну діяльність населення.

С. Бучаки

На високому горбі Дідів Шпиль на правому березі Дніпра поблизу с. Бучаки (Черкаська обл.) містився могильник зарубинецької культури. Тут виявлено 44 поховання без наземних ознак: 16 — кремації із захороненням перепалених кісточок у ямах; 2 кремації, рештки яких вміщено в урни; 18 тілопокладань (серед них 5 — дитячі черепи, можливо, рештки звичайних тілопокладань); одне символічне — кенотаф. Могильні ями неглибокі (до 0,5 м), переважно прямокутної форми (1,6 на 0,7 м). Поховальний інвентар складався з ліпного посуду, фібул, бронзових шпильок, намистин, кісток тварин — залишків жертовної їжі. Знахідки свідчать про тісні зв'язки з населенням Нижнього По-
дніпров'я.

С. Леськи

Поблизу с. Леськи (Черкаська обл.) розміщувалося поселення черняхівської культури. Виявлено залишки двох дворищ, одне з яких складалося з 9 наземних споруд, зведених на дерев'яному каркасі й обплетених лозою. Одна споруда, чотирикамерна (9,5 на 5,5 м), була житлом, інші мали господарське призначення. Посуд представлений, в основному, гончарними горщиками. Знайдено також знаряддя праці та побутові речі.

С. Новолипівське

Поблизу села Новолипівське (Черкаська обл.) було поселення черняхівської культури. Розкопками виявлено залишки 12 жител, 8 господарських споруд, залізоплавильної майстерні та 30 господарських ям. Житла чотирикутні, із залишками глиняної печі або вогнища. Серед знахідок переважає гончарний посуд. Траплялися також побутові речі.

С. Маслове

Поблизу с. Маслового (Черкаська обл.) був могильник черняхівської культури. Досліджено 91 поховання, в тому числі 29 тілопокладань і 62 тілоспалення. Частина тілопокладань мала ритуально пошко-
джені кістяки. Серед тілоспа- лень були поховання в урнах та невеликих ямках. У похованнях знайдено гончарний посуд, фібули, пряжки, підвіски, кістяні гребені, ножі тощо.

С. Максимівка

Поблизу с. Максимівка (Полтавська обл.) розміщувалося поселення черняхівської культури. Виявлено залишки чотирьох окремих господарських дворищ, кожне з яких складалося з житла, двох господарських споруд (комора і клуня) та господарських ям. Посуд представлений переважно гончарними горщиками. Знайдено також побутові речі та прикраси.

С. Журавка

Поблизу с. Журавка (Черкаська обл.) на притоці р. Ольшанки розміщувався могильник черняхівської культури. Розкопано 124 поховання, головним чином, тілопокладання різних типів. Менше поховань за обрядом тілоспалення із захороненням решток кремації в урнах та ямах. Речовий інвентар складається зі знарядь праці та побутових речей, деталей одягу та прикрас (фібул, пряжок, підвісок, намистин та ін.). Населення, яке залишило могильник, складалося з представників східногерманських, пізньоскiфсько-сарматських та давньослов'янських племен.

С. Григоро-Бригадирівка

Поблизу с. Григоро-Бригадирівка (Полтавська обл.) містився Компаніївський могильник черняхівської культури. Досліджено 87 поховань за обрядом тілоспалення та 41 тілопокладання. Залишки кремацій розміщені в ямках або глиняних урнах. У могилах знайдено намисто, металеві фібули, пряжки, ножі, меч, щит, глиняні пряслиця, кістяні гребені. Населення, яке залишило могильник, складалося з представників східногерманських, пізньоскiфсько-сарматських та давньослов'янських племен.
Біля с. Дмухайлівка (Дніпропетровська обл.) — аланське підкурганне поховання у Т-подібній катакомбі, відомій раніше лише на Північному
Кавказі. Воно супроводжувалося пряжкою, скляним конічним кубком та кістяним гребенем.

С. Кантемирівка

С. Кантемирівка в Полтавській обл. Поруч з поселенням та ґрунтовим могильником черняхівської культури розкопано 3 аланські кургани. Курган 1 — сидяче поховання у підбої, у супроводі срібних пряжок і деталей взуття, кістяного гребеня, золотої каблучки, скляних жетонів та 13 різних гончарних черняхівських посудин: глечиків, мисок, горщиків. Курган 2 — поховання у підбої з черняхівським посудом, скляним конічним кубком і пряжкою. Курган 3 с. Кантемирівки — поховання в катакомбі у супроводі вудил, срібних і бронзових пряжок і деталей взуття, золотої бляшки з альмандином, черняхівського посуду. Поховання належало молодому чоловікові з ознаками рахіту, що унеможливлює інше пояснення його "престижного" статусу, окрім належності до знатного роду. Ця група аланів, безумовно, становила верхівку місцевого черняхівського населення.

С. Стара Ігрен

С. Стара Ігрень (Дніпропетровська обл.) — безкурганне жіноче поховання у супроводі кісток коня, що містило діадему, інкрустовану срібним позолоченим листом та вставками з бурштину, різні деко- ративні бляшки та намисто.

С. Капулівка

Біля с. Капулівка Дніпропетровської обл. поруч з поселенням черняхівської культури гунського часу, на березі Дніпра було розмите чоловіче поховання у супроводі пояса з набірними платівками римського зразка, аналогічного до знахідки з похованню Кубеї, а також золотих інкрустованих прикрас збруї

С. Бабичі

С. Бабичі (Черкаська обл.) — поховання у зруйнованому кургані супроводжувалося срібними накладками вузди та дерев'яного сідла, пряжками, декоративними прикрасами тощо.

Хут. Яременки

Біля хут. Яременки Полтавської обл. було зруйноване аланське поховання, від якого збереглися срібні взуттєві пряжки, бронзова фібула, кинджал з прямим перехрестям та інше.

Містечко Переволочна

Біля містечка Переволочна в Полтавській обл. було знайдено уламки ритуального бронзового гунського казана з “грибоподібними” навершями ручок.