Археологічні пам'ятки
племен залізної доби на території Слобожанщини

С. Більськ

Поблизу с. Більськ (Полтавська обл.) на території скіфського городища було розташовано пізньозарубинецьке посе- лення. Досліджено заглиблене житло прямокутної форми, в якому знайдені фрагменти ліпного посуду — великих корчаг та горщиків, прикрашених насічкою по вінцях.

Хут. Вовки

Поблизу хут. Вовки досліджено два заглиблені житла та господарські ями. Житла мали центральний стовп та вогнище в одному з кутків. Черені вогнищ викладені уламками ліпного посуду — переважно великих горщиків із широким горлом, плече яких розташоване у верхній частині. Деякі горщики мали розчоси гребінцем по всій поверхні. Такий орнамент може свідчити про міграцію частини верхньодніпровського населення.

Лохвицький могильник

Поблизу впадіння Артополота в Сулу (Полтавська обл.) розміщувався Лохвицький могильник черняхівської культури. Досліджено 20 поховань — 8 тілоспалень і 12 тілопокладань. У семи похованнях рештки кремації містилися в урнах, в одному — в ямі. У двох випадках урнові тілоспалення лежали над тілопокладаннями. Окрім посуду, у похованнях знайдено прикраси, побутові речі, кинджал і рідкісний ланцетоподібний залізний ніж із перевитою ручкою. Матеріали могильника свідчать про зв'язки населення Посулля із Середнім та Нижнім Подніпров'ям.

С. Рідний Край

Поблизу села Рідний Край (Харківської обл.) був могильник черняхівської культури. Досліджено 14 поховань — 6 тілопокладань і 6 тілоспалень із захороненням решток кремації в урнах, а також 2 кенотафи, тобто символічні поховання без небіжчика, в яких міститься лише поховальний інвентар.

Урочище Сад 

Біля м. Суми в урочищі Сад у могильнику черняхівської куль-
тури розкопано дещо пізніше жіноче поховання, орієнтоване головою на північний схід. Че-
реп мав ознаки штучної дефор-мації, інвентар складався лише з пряжки і сережки з по­ліед­ром на кінці. Поховання свід­чить про глибоке про­ник­нен­­ня кочовиків у лісостеп у кін­­ці IV ст., яке досягло навіть півночі Слобожанщини.    

С. Рублівка

Біля с. Рублівка Харківської обл. було знайдено скарб, до складу якого входили золотий боспорський браслет з розширеними кінцями та 201 візантійська монета, 175 з яких належали до часу Феодосія ІІ (408—450 рр.), коли гуни отримували найбільші виплати данини від Візантії.