Кельти в Закарпатті

Кельтські знаряддя, зброя, прикраси та посуд.(Поселення Галіш-Ловачка Закарпатська обл.)Пам'ятки власне латенської культури на території України зосереджені у верхів'ях р. Тиси. Це були рядові поселення землеробів-скотарів або великі виробничі центриКельтські монети з високорозвиненим ремеслом — вироб- ництвом та обробкою заліза і кольорових металів (Галіш-Ловачка, Нове Клинове, Ляків, Вовчанський). Більшість поселень має нерегулярну забудову. Між житлами на поселеннях розташовані господарські ями для зберігання збіжжя.
У селищах розташовані житла-напівземлянки, прямокутні у плані, що складаються з одного приміщення, зі стінами з плоту, обмащеного глиною. У центрі житла містилося кругле вогнище діаметром приблизно 1 м, зазвичай обкладене камінням і обмазане глиною.
Поодинокими знахідками представлені кургани із залишками кремації в урнах чи в ямках. Небіжчика спалювали у повному вбранні, на що вказують перепалені фібули, ланцюжки та ін. Урнами служили місцеві ліпні, інколи гончарні латенські посудини. Тілопокладання зафіксовано лише у трьох похованнях у Галіш-Ловачці.
Кераміка з латенських пам'яток Закарпаття досить різноманітна. Гончарний посуд складає приблизно 40 %, він за особливостями технології поділяється на лощений, графітований (з домішкою товченого графіту), розписний та простий сіроглиняний, прикрашений геометричним візерунком та штампованим орнаментом. На гончарному крузі виготовлялися горщики, миски, глеки, кухлі та великі корчаги-зерновики. Ліпна кераміка виконана як у кельтських, так і у фракійських (гето-
дакійських) традиціях. Це кухонні горщики, часто прикрашені рельєфним орнаментом, столові миски, кухлі та черпаки.
Знаряддя праці — залізні насадки на рала, серпи, коси, кам'яні жорна від ручних млинів, пружинні ножиці для стрижки овець, сокири та втулчасті тесла. Із виробництвом та обробкою металів пов'язані ковальські кліщі, молотки, ковадла, зубила, тиглі та ливарні форми. Відомі також предмети озброєння: мечі, наконечники стріл, дротиків та списів. До спорядження коня належать залізні вудила і псалії.
Прикраси представлені різноманітними браслетами з бронзи, заліза, скла, ланцюжками та гачками до поясів, фібулами, намистом зі скляної пасти. Поясні ланцюжки кельтських типів були невід'ємною приналежністю жіночого та чоловічого костюма, а також вбрання воїнів.Золота гривна латенського типу з Бережанського скарбу
Із Закарпаття походить кілька сотень кельтських монет, у тому числі знайдені у скарбах. Протягом IV–ІІІ ст. до н. е. загони кельтських вояків служили на-
йманцями майже скрізь у Середземномор'ї, за що отримували платню монетами Філіппа ІІ і Олександра Македонського, які потім копіювали в Кельтиці протягом кількох століть.
Перші групи кельтів проникають у Закарпаття в середині ІІІ — середині ІІ ст. до н. е., про що свідчить основна маса знахідок. Діяльність таких великих виробничих центрів як Галіш-Ловачка і Нове Клинове припиняється близько 60-х рр. до н. е., коли перестала існувати більшість оппідумів (городищ) по всій Кельтиці. Вважається, що латенські пам'ятки Закарпаття полишені зайшлими кельтами та місцевим фракійським населенням, нащад-
ками племен куштановицької культури скіфського часу. Скляні намистаз Бережанського скарбу
Про присутність кельтів-галатів у Східній Європі свідчить знайдений в Ольвії декрет на честь Протогена. У ході переселення до Малої Азії в ІІІ ст. до н. е. галати здійснили похід у Північне Причорномор'я і погрожували поселенням місцевих греків. Ряд дослідників припускає можливість проникнення кельтів на схід від Карпат аж до Середнього Подніпров'я. Однак речей кельтського походження тут досить мало.
У перші десятиріччя І ст. н. е. гето-дакійські племена були об'єднані в могутній союз на чолі з Буребістою та поширювали свою експансію на пів-
нічний схід. Свідченням їхнього перебування в Українському Закарпатті є дакійська фортеця біля с. Мала Копаня.Мініатюрна кельтська маска(с. Пекарі, Черкаська обл.)