Матеріальна культура
гунських племен

Власне гуни залишили небагато поховань за обрядом кремації та тілопокладань з орієнтуванням головою на північ, часто у супроводі шкури коня та барана, а такожНаконечники стріл, третя чверть V ст. (Новогригорівка) ритуальні
Пряжки і наконечник ременя комплекси. В Україні вони з'являються тільки після битви при Недао (453 р.), коли сюди відійшли гуни Ернака. У першій же половині V ст. Причорномор'я займали алани, а також споріднені з гунами інші тюркські племена. Вони залишили після себе тілопокладання у курганах і без них, з орієнтуванням скелетів головою на північ та схід. Ці поховання вирізняються особливо специфічними поліхромними ювелірними прикрасами — діадемами, колтами, підвісками у стилі прикрас населення Киргизії та Казахстану, що розвинувся під впливом Сасанідського Ірану. Одночасно, у кочовиків Причорномор'я першої половини V ст. з'являються і дунайські речі, наприклад, пряжки римсько-германського стилю та пряжечки з інкрустацією плакими вставками стилю клуазоне, вудила з поліедрами на кінцях тощо.Пряжки і навершя меча 
Постійний приток золота до гунів зумовив виникнення специфічного поліхромного стилю ювелірних прикрас: бронзова поверхня декоративної деталі покривалася золотим листом з напаяними зерню та гніздами для вставок кольорового скла, гранатів або бурштину, що створювало ефект масивної золотої прикраси, всипаної коштовним камінням. У такому стилі гуни прикрашали все: зброю (мечі, луки), спорядження коня (збрую, сідла), пряжки і деталі взуття, фібули, браслети, діадеми, колти тощо. Однак якщо речі середньозійського поліхромного стилю відзначалися справжньою зерню та плавними формами вставок каміння, сусідство з римськими майстернями додало дунайському стилю більшого прагматизму — псевдозернь, вставки геометричних форм, або ж пласкі. Це призвело до більш масового виробництва прикрас, що за часів Аттіли поширилися з Подунав'я і на степи України.
Характерними рисами культури гунських племен був також комплект озброєння, що складався з потужного складного лука з кістяними накладками, двосічного меча та трилопатевих вістер стріл, а крім того – жорстке дерев'яне сідло з золотими обкладками і литі бронзові казани, які використовувалися не в побуті, а з ритуальною метою.