Варварська модифікація
провінційно-римського суспільства

Фібули черняхівської культури (с. Компанійці Полтавської обл.)Очевидно, більшість населення у пам'ятках Верхнього і Середнього Подністров'я та у Лісостепу України становили слов'яни. Для них характерні житла-напівземлянки та ліпний посуд,Пряжки та фібули черняхівської культури форми якого близькі до кераміки ранньосередньовічних слов'ян. Кам'яне домобудування, поховання за обрядом тілопокладання у могилах із підбоями та заплечиками, домінування серед ліпного посуду скіфо-сарматських форм, великий відсоток амфор дають підстави вважати, що у Північному Причорномор'ї мешкало в основному пізньоскіфсько-сарматське населення.
У могильнику неподалік від городища Олександрівка містився жертовник. Він становив собою прямокутну кам'яну огорожу розмірами 1,6 на 1,8 м, усередині якої була перепалена земля з домішкою вугликів та багато частково перепалених уламків глиняного посуду. Поблизу виявлено два поховання за обрядом тілопокладання. Поховальні ями заповнені камінням. Жертовник на могильнику — це прояв грецького поховального культу. Отже, однією зі складових черняхівської культури у Причорномор'ї було еллінізоване населення.
Для старожитностей, розташованих у межиріччі Дністра, Пруту і Дунаю, типовими є великі наземні глинобитні житла і специфічний гето-дакійський ліпний посуд, що й визначає етнічний склад населення регіону.Срібні фібули та пряжка черняхівської культури (м. Суми)
Присутність готів простежується майже в усьому черняхівському ареалі за поширенням ліпної кераміки вельбарського типу та, меншою мірою, тринефних великих жител. Компактно вельбарські пам'ятки розташовані на Волині й у межиріччі Південного Бугу і Дніпра, де пролягав шлях готів із Нижнього Повислення до Північного Причорномор'я.Глиняна посудина у формі чобітка (Могильник Каборга)
Поблизу с. Комарів у поселенні була склоробна майстерня — єдина, розташована за межами кордонів Римської імперії. Це будівля на кам'яному фундаменті, в якій виявлено інструменти ремісника, відходи виробництва, браковані вироби з безколірного або зеленкувато-
синього, фіолетового і жовтого скла. Скло виготовлялося за античними рецептами, поширеними у Європі в перші століття нашої ери.
У носіїв черняхівської культури як самостійні виробництва виокремилися металообробка, гончарство, гребенярство та, почасти, каменярське ремесло і чинбарство.
Таким чином, черняхівську культуру з її численним населенням і високим рівнем побутової культури можна розглядати як варварську модифікацію античної цивілізації. Феномен черняхівської культури пояснюється постійними контактами з провінціями Римської імперії, з одного боку, і владою готських королів, які створили з різних народів своєрідну державу, з іншого.
Занепад черняхівської культури припадає на рубіж IV–V ст. і пов'язаний із навалою гунів. Після розгрому готів гунами готське об'єднання, до якого входили різноетнічні групи степових і лісостепових племен, розпалося, а самі готи покинули Південно-Східну Європу та рушили на захід.