Венеди — південні
сусіди балтів

На північ від пеньківского ареалу, переважно на Дніпровському Лівобережжі, розташовані пам'ятки колочинської культури. Вона займала Північно-Східну Україну і сусідні області Росії і Білорусі, тобто значну частину південної лісової зони і частину північного лісостепу. Колочинські пам'ятки поширені від р. Друть і гирла Прип'яті на заході до верхів'їв Сейму і Псла на сході і від верхів'їв Іпуті на півночі до верхів'їв Сули на півдні.Ліпний посуд венетів
Перші колочинські пам'ятки були виявлені ще на початку    ХХ ст. Зокрема, М. О. Макаренком 1909 р. було розкопано поховання з кремацією     у ребристій посудині-урні у      с. Артюхівка поблизу Ромнів, але довгий час ця знахідка вважалася унікальною. Ці старожитності були виділені в окрему культурну групу Е. О. Симоновичем після розкопок 1955—1960 рр. городища Колочин на Дніпрі поблизу Гомеля. У подальші роки найбільш цікаві матеріали отримані під час розкопок могильників Новий Бихов, Тайманово і Тощиця біля Могильова, Лебяжого, Княжого, Картамишевого на Курщині, а також на поселеннях Великі Будки на Сумщині, Дегтярівка, Роїще і   Олександрівка на Чернігівщині (розкопки Л. Д. Поболя,   Ю. А. Ліпкинга, Є. О. Горюнова, Р. В. Терпиловського та ін.). Зараз відомо понад 100 поселень та 12 могильників колочинської культури.Фібули з пам'яток колочинської культури
У північній частині колочинського ареалу відомо кілька городищ (Колочин, Мощонка та ін.), що служили сховищами у часи військової загрози для мешканців розташованих поруч відкритих селищ.
Найбільш ранні колочинські  пам'ятки датуються серединою — другою половиною V ст. Збільшується кількість пам'яток у VI, а особливо — у VII ст. Зокрема, серединою-другою половиною VII ст. датуються речі з скарбів, знайдених у Трубчевську, Гапоновому і Великих Будках.
Колочинська культура є прямим наступником київської. Вважається, що вона виникла на основі деснянських пам'яток, які впродовж IV—V ст. проникали аж до верхів'їв Дніпра. 
На Лівобережжі колочинька культура, нарівні з пеньківською, є одним з компонентів наступної волинцевської культури. 
Колочинська культура, швидше усього належала найбільш північно-східним угрупованням ранньоісторичних слов'ян — північній частині антів чи венетам, локалізації яких Йордан не подає. 
Можливо, на півночі ареалу до її складу входили окремі балтські племена.