Північне Причорномор'я
та Крим у 18 ст.

1700 р.

30.07 — у відповідності з умовами Константинопольського мирного договору, укладеного між Російською державою та Оттоманською Портою, здобуті лівобережними і запорозькими козаками укріплення в Пониззі Дніпра підлягали поверненню Кримському ханату.

Заколот у ханаті нуреддіна Газі Ґерея, ображеного призначенням Саадета Ґерея на посаду калги замість загиблого Шагбаза Ґерея. Газі Ґерей підняв на повстання буджацьких татар.

1701 р.

Буджацькі татари звернулись до гетьмана Івана Мазепи з проханням про взяття їх під реґіментарську протекцію і оборону. Зважаючи на правочинність російсько-турецького мирного договору 1700 р., український правитель був змушений відмовити буджацьким татарам у їхньому прагненні долучитись до Гетьманату.

Травень — Каплан Ґерей зажадав від хана Девлет Ґерея призначення на посаду нуреддіна, але дістав відмову і був змушений втікати до Кафи, а звідти — до Стамбула. На вимогу хана Порта ув'язнила втікача у Румелі-Гісарі.

1702 р.

Вересень — кримський хан Девлет Ґерей послав Орду на чолі з калгою Саадетом Ґереєм у набіг на Російську державу.

За відмову виконати наказ Оттоманської Порти про відкликання Орди з походу Девлет Ґерей був усунутий султаном Мустафою ІІ з престолу. Спробував підняти на повстання ногаїв Буджака, але ті його залишили. Засланий на о. Родос, звідки згодом був переведений на о. Хіос.

Грудень — на ханському престолі вже вчетверте посаджений Ель-Гаддж Селім Ґерей, батько поваленого хана Девлет Ґерея. Головним завданням для нового хана Порта визначила — заспокоєння ситуації в Криму і примушення татар до дотримання умов договорів з Річчю Посполитою, Габсбурзькою імперією та Росією. Посаду калги в новому ханському уряді посів син Селіма Ґерея, майбутній хан Газі Ґерей, а нуреддіна — ще один син і також майбутній хан Каплан Ґерей.

1704 р.

Грудень — на ханський престол Портою посаджений Газі Ґерей ІІІ, син і останній калга Селіма Ґерей, брат нового хана колишній нуреддін Каплан Ґерей перемістився на посаду калги.

1706 р.

Повстання ногайців на Кубані. Хан Газі Ґерей ІІІ на його придушення посилає Орду на чолі з калгою Капланом Ґереєм, але той відмовився виконувати наказ, сподіваючись скористатися утрудненнями брата, аби самому посісти престол.

1707 р.

Квітень — на місце поваленого хана Газі Ґерея ІІІ призначено його брата і калгу Каплана Ґерея.

Грудень — Кримська Орда на чолі з калгою Менглі Ґереєм відправляється ханом Капланом Ґереєм у похід на черкесів, які спробували звільнитись з-під влади Криму, мігрувавши далі на схід.

Потрапивши у пастку, Менглі Ґерей зазнає від черкесів нищівного погрому. Провальні результати Кавказької кампанії коштували Каплану Ґерею влади.

1708 р.

09.12 — в результаті заколоту мірз колишнього хана Девлет Ґерея ІІ Каплан Ґерей був скинутий з ханського престолу і ув'язнений. Після звільнення з полону — засланий у Финдикли, далі — на Родос.

До влади повернувся Девлет Ґерей ІІ. Проводив ворожу політику відносно Росії і саме він у листопаді 1710 р. в Стамбулі переконав султана Агмеда ІІІ у необхідності проведення превентивної війни з Петром І.

1709 р.

Запорозькі козаки засновують нову Січ на р. Кам'янка, на підвладних кримському хану землях.

1711 р.

23.01 — гетьманом Пилипом Орликом укладено військово-політичну союзну угоду з кримським ханом, направлену проти Російської держави.

Російські війська захоплюють і руйнують Запорозьку Січ на р. Кам'янка.

Запорозькі козаки засновують нову Січ на підвладних кримському хану землях в урочищі Олешки, у Нижньому Подніпров'ї (нині Херсонська область).

1713 р.

Березень — турецький султан Агмед ІІІ, прагнучи покращити стосунки з Російською державою, усунув з ханства антиросійськи налаштованого Девлет Ґерей, який був висланий на о. Хіос.

15.04 — після відставки Девлет Ґерея ІІ на ханський престол удруге зведено Каплана Ґерея.

13.06 — згідно умов ратифікованого Адріанопольського мирного договору між Російською державою і Оттоманською Портою, підтверджувалась правомочність Прутського трактату, за яким Москва зобов'язувалась вивести свої війська з Правобережної України, повернути під владу султана Азов, а також зруйнувати всі свої укріплення в Нижньому Подніпров'ї та гирлі р. Самари. Встановлювався кордон між державами: від Дніпра і Приазовських степів у межиріччя річок Самари й Орелі, від їх витоків по р. Сіверський Донець до Азова.

Осінь — Кримська Орда на чолі з ханом Капланом Ґереєм виступає на придушення повстання черкесів, піднятих на заколот Багтом Ґереєм Делі, сином і нуреддіном Девлет Ґерея.

1715 р.

Після того як калмицький хан Аюка розбив Єдисанську орду у Нижньому Поволжі, остання Ногайська Орда, відкочувавши на захід, прийняла підданство кримських ханів. Спочатку поселилась на Кубані, а потім за Дніпром, у Причорноморських степах. Це була остання міграція кочовиків на Україну зі сходу.

1716 р.

Грудень — через навмисну затримку з прибуттям на допомогу турецьким військам в Угорщину, внаслідок чого було втрачено Темешвар та Бєлград, Каплан Ґерея скинуто з престолу і заслано в Ґеліболу, потім переведено у чіфтлік Финдикли, а згодом — поселено у Бурсі. Висока Порта на трон в Криму зводить Кара Девлет Ґерея.

1717 р.

Лютий — кримські клани не визнають Кара Девлет Ґерея легітимним правителем, оскільки він не належав до лінії ель-Гаджа Селіма Ґерея. На поступку їм Агмед ІІІ усунув Кара Девлет Ґерея з престолу. Новим ханом призначено Саадет Ґерея ІІІ. Надалі всі хани належали лише лінії Селіма Ґерея.

1723 р.

Жовтень — Саадет Ґерей ІІІ через чвари з кримськими мурзами зрікся влади. Колишній хан Каплан Ґерей, зіславшись на стан здоров'я, відмовився знову посісти ханський престол. На хана призначено Менглі Ґерея. Новому хану вдалося приборкати виступи мурз в Криму, а також черкесів і кубанських ногайців.

1730 р.

Жовтень — колишній кримський хан Каплан Ґерей відіграє ключову роль у придушенні повстання Патрона Халіля у Стамбулі. За це втретє отримує призначення на ханський престол. Прагне підтримувати мирні стосунки з Російською імперією, воює з Іраном.

1732 р.

Кримське військо на чолі з нуреддіном Арсланом Ґереєм воює у Дагестані.

1733 р.

05.05 — у Кам'янській Січі, на території сучасної Херсонщини, помирає відомий запорозький лідер, кошовий отаман Кость Гордієнко.

1734 р.

Кримське військо на чолі з калгою Фетга Ґереєм воює у Дагестані. Фетга Ґерей особисто відзначився при облозі Ґянджі, за що дістав на арпалик прибутки з санджаку Візе.

Кримський хан Каплан Ґерей відправляє татарські загони у Польщу на підтримку Станіслава Лєщинського у його претензіях на польську корону.

1735 р.

Кримська Орда на чолі з ханом Каплан Гереєм воює на Кавказі з військами іранського падишаха.

1736 р.

Серпень — кримського хана Каплана Ґерея через неспроможність зупинити російське військо генерала Б. Мініха на Перекопі Порта усуває з престолу. На хана вдруге призначають Фетга Ґерея ІІ. Через розруху Бахчисарая Фетг Ґерей ІІ переносить столицю у Карасу-базар. Каплана Ґерея після детронізації знову висилають на о. Хіос, згодом дозволяють осісти в Ґеліболу. Утім, за наполяганням хана був ізольований на о. Хіосі, де і помер.

1737 р.

Зима — кримський хан Фетг Ґерей ІІ на чолі Орди вторгається на українські землі.

28.08 — кримський хан Фетг Ґерей ІІ за недбалість в організації оборони Криму, яка дозволила російсько-українським військам на чолі з генералом Лассі по Арбатській стрілці проникнути на півострів, позбавляється влади.

На хана вдруге призначено Менглі Ґерея.

1738 р.

18.9 — у Бєлграді укладено мирну угоду між Російською імперією та Оттоманською Портою, яка завершила російсько-турецьку війну 1735—1739 рр. Встановлюється нова лінія кордону між Російською імперією та Кримським ханатом, який простягнувся від Дніпра до Азовського моря вздовж річок Конка і Берда.

1740 р.

Січень — на місце померлого Менглі Ґерея на ханство призначається його калга Селямет Ґерей ІІ. Новий хан проводить реконструкцію бахчисарайського палацу.

1743 р.

За недотримання умов мирної угоди з Російською імперією Селямет Ґерей ІІ позбавляється Портою влади. На ханство Порта призначає його калгу Селіма Ґерея ІІ.

1745 р.

Хан Селім Ґерей ІІ відправляє Орду на чолі з калгою Шагіном Гереєм у Персію на допомогу османському війську.

Після поразки під Еріваном Селім Ґерей ІІ позбавляє владних повноважень кримського калгу Шагіна Ґерея і наказує вислати його в Янголу, а звідти — в Енез.

Засланому в Енез колишньому кримському калзі Шагіну Ґерею вдається втекти до Польщі, звідки він робить набіги на Буджак, де командує військами як сераскер Гаджі Ґерей.

1746 р.

В нижній частині дельти Дунаю, перед його впадінням в Чорне море та біля розливу ріки на Очаківське і Старостамбульське гирла, російськими розкольниками-липованами засновано поселення Липованське (згодом перейменоване у Вилкове; нині належить до Кілійського району Одеської області). Після ліквідації Запорозької Січі сюди перебралася частина запорозьких козаків і Вилкове стало одним з найбільших запорозьких поселень на Дунаї. Через численні протоки, що прорізають місто (єреки), Вилкове називають “українською Венецією”.

1748 р.

Травень — повертаючись із Стамбула в Крим помер хан Селім Ґерей ІІ.

Новим правителем Кримського ханату призначається Арслан Ґерей. До того часу він був уже нуреддіном і калгою, жив у Візе. Дотримувався мирних стосунків з Російською імперією. Реконструював фортеці Ор, Арабат, Уч-Оба, Джунгар і Джаваш. Заради припинення смут, що сіяли принци, які втратили сподівання на здобуття влади, хан наблизив їх до двору і виділив жалування.

1755 р.

Грудень — кримський хан Арслан Ґерей через інтриги мурз позбавлений влади. Новим правителем Криму призначається Галім Ґерей, нуреддін за Менглі Ґерея ІІ (до 1739 р.), жив у чифтліку в Янболу.

1757 р.

З метою активізації торговельних відносин купців Гетьманату з Османською імперією та впровадження системи паспортного контролю влада Високої Порти запровадила для українських купців паспорти (мугаббат-наме), куди б записувалися імена купців, їхніх компаньйонів та слуг, а також організувала в Очакові постійне українське торгівельне представництво. У Бахчисараї виконання функцій консула покладено на ніжинського купця А. Шестакова.

1758 р.

Жовтень — підбурені Кримом Ґереєм ногайці не дозволяють завантажити зерно на кораблі для відправки його до Стамбула.

Галім Ґерей, аби не провокувати громадянську війну в ханаті, зрікається влади і повертається в Янголу, де за рік, у віці 70 років, помер.

Порта, намагаючись замирити ногайців, удруге призначає на ханство Арслана Ґерея. Проте, татарський курултай відмовляється визнати владу Арслана Ґерея й обирає на ханство Крима Ґерея. Порта визнає вибір курултаю.

Кримському хану Криму Ґерею вдається покінчити з повстанням ногайців.

1763 р.

05.10 — кримський хан Крим Ґерей обґрунтує перед Високою Портою доцільність спорудження на Дніпрі порту в Ґазі Кермені, до пристані якої могли б приставати великі тримачтові кораблі.

1764 р.

Липень — кримського хана Крим Ґерей викликається до Стамбула і по дорозі в столицю османів заарештовують та висилають у Ґеліболу, згодом — переправляють на заслання на острові Хіос.

Жовтень — новим кримським ханом призначається Селім Ґерей ІІІ.

1767 р.

Березень — новим кримським ханом вдруге призначено Арслана Ґерея. Помер у червні того ж року по дорозі зі Стамбулу в Крим, в Каушанах.

Червень — на ханство призначено Максуда Ґерея.

1768 р.

Листопад — за неефективні дії проти російських військ Порта усуває від влади хана Максуда Ґерея. На ханство вдруге призначається Крим Ґерей.

1769 р.

Березень — кримський хан Крим Ґерей помер у Каушанах, імовірно через отруєння. На ханство Порта призначає Девлета Ґерея ІІІ, сина і калгу Арслана Ґерея.

1770 р.

Лютий — Девлет Ґерей ІІІ не виконує наказ Порти про атакування російської армії й усувається з ханства, але через слабке здоров'я уникає заслання.

Новим кримським ханом Порта призначає Каплана Ґерея ІІ, нуреддін за Арслана Ґерея та Крима Ґерея. Каплан Ґерей ІІ невдало воює у Подунав'ї. Від Кримського ханату відпадають ногайці. Під впливом беїв, які прагнули самостійності від Порти, хан розглядав можливість входження в контакт з російським керівництвом, представники якого пропонували покровительство.

Листопад — новим кримським ханом Порта вдруге призначає Селіма Ґерей ІІІ. Після зайняття Криму російськими військом хан утік до Стамбула.

1771 р.

Серпень — новим кримським ханом курултай обрав Сагіба Ґерея ІІ. Порта не визнала легітимність обрання Сагіба Ґерея ІІ і удруге призначила на ханство Максуда Ґерея, обраного на престолі зборами знаті у Стамбулі, оскільки Крим був окупований Російською імперією. Розмістився з почтом у Рущуку, де розпоряджався наче завойовник. Османці толерували, але водночас ігнорували його. Самовільно виїхав у свій чифтлік, за що був усунутий від влади і засланий у Татар Пазарджик. Після прощення повернувся у чифтлік.

1774 р.

Липень — після підписання Кючук-Кайнарджійського миру Порта визнає легітимність влади Сагіба Ґерея ІІ, який стає першим умовно незалежним кримським ханом (оскільки на півострові перебували російські війська). У зовнішній політиці хан намагається балансувати між інтересами Османської та Російської імперій. Після евакуації російських військ з Кримського ханату був усунутий від влади курултаєм.

1775 р.

Квітень — новим кримським ханом курултай удруге обирає Девлета Ґерея ІІІ. Владу Девлета Ґерея ІІІ не підтримувала як Порта, так і Росія, керівництво якої більше влаштовувала кандидатура Шагіна Ґерея.

1777 р.

Січень — внаслідок інспірованого Росією народного повстання Девлет Ґерей ІІІ змушений був тікати з Криму. Помер у чифтліку у Візе.

Новим кримським ханом став Шагін Ґерей, калга Сагіба Ґерея (1771—1775 рр.), який з кінця 1771 р. виїхав до Петербургу, проживав також у Полтаві. Російська влада призначили Шагін Ґерея ханом супроти волі місцевого населення, яке вважало його кафіром.

21.04 — російська влада організувала біля Карасу-Базара процедуру обрання на ханство Шагін Ґерея. Порта не визнала повноважень хана і підтримала претензії його опонента Селіма Ґерея ІІІ.

21.12 — призначений Портою на ханство (втретє) Селім Ґерей ІІІ прибуває у Крим.

Шагін Ґерей закликає російські війська на допомогу і вони змушують Селіма Ґерея ІІІ до втечі з Криму.

Кримський хан Шагін Ґерей скасовує виборність ханів. Також зрівнює в правах християн греків та вірмен з мусульманами, формує апарат чиновників, проводить адміністративну реформу, замість шаріатського запроваджує цивільний суд.

1778 р.

Засновується Херсон.

1779—1782 рр.

Після підписання Айнали-Кавакської конвенції і візиту делегації Шагіна Ґерея до великого візира Порта врешті визнала Шагіна Ґерея ханом.

1782 р.

Весна — повстання у війську та серед населення Кримського ханату проти влади Шагіна Ґерея. Хан тікає у Єні-Кале. Кримці обирають на хана Багадира Ґерея ІІ. У розвиток подій втручаються російські війська, за допомогою яких повалили й ув'язнили Багадира Ґерея, натомість відновили на престолі Шагіна Ґерея. Шагін Ґерей розправляється із заколотниками.

У Херсоні виникає торгова контора Потоцьких, що мала капітал 120 тис. злотих.

1783 р.

08.02 — видається указ Катерини ІІ про включення території Кримського ханату до складу Російської імперії.

Останній кримський хан Шагін Ґерей відбуває до Тамані, звідти виїжджає на заслання до Калуги.

Засновано флотську базу Російського Чорноморського флоту в Севастополі.

Указом Катерини ІІ утворенно Таврійську губернію.

Татарське поселення Ак-Мечеть перейменовано у м. Сімферополь.

Початок заселення Криму шляхом передачі землі поміщикам та іноземцям, переселення жінок і англійців-каторжан.

1784 р.

Видається указ Катерини ІІ про утворення на території Кримського півострова Таврійської області.

1785 р.

Частина запорозьких козаків переселяється із земель Задунайської Січі в провінцію Банат Австрійської імперії.

З колишніх запорозьких козаків російська влада формує Бузьке козацьке військо

1787 р.

Участь лівобережних, запорозьких і слобідських козаків у російсько-турецькій війні.

1788 р.

Видано указ Катерини ІІ про формування з колишніх запорожців на землях у межиріччі Південного Бугу та Дністра Війська вірних козаків, незабаром перейменованого в Чорноморське козацьке військо.

Заснування суднобудівної верві та поселення в гирлі р. Інгул (майбутнього м. Миколаєва).

06.12 — в ході російсько-турецької війни російські війська оволодівають Очаковом.

1789 р.

11.9 — в ході російсько-турецької війни російські війська фельдмаршала Олександра Суворова, до складу яких входили Стародубський і Чернігівський карабінерні полки, завдають османській армії нищівної поразки під Римником.

14.09 — в ході російсько-турецької війни російські війська генерала Й. де-Рібаса, до складу яких входили шість полків козаків-чорноморців (три полки кінноти і три піхоти загальною кількістю 3000 чол.) під командуванням отамана Захара Чепіги, оволодівають Хаджибеєм.

У гирлі р. Інгул засновано нове місто Миколаїв, назване в честь Святого чудотворця Миколая — покровителя моряків. Виникнення міста було обумовлено гострою необхідністю у побудові і ремонті кораблів для молодого Чорноморського флоту Російської імперії під час чергової російсько-турецької війни (1787—1791 рр.)

1790 р.

Російські війська оволодівають Ак-Керманом (нині — м. Білгород-Дністровський).

У м. Миколаєві засновано першу в Україні і всій Російській імперії сільськогосподарську школу.

18.10 — російські війська оволодівають розташованим на лівому березі Килійського гирла дельти р. Дунай містом-фортецею Килією — центром кадилака, що входив до складу Очаківського ейялету, своє-рідною “продовольчою базою” Стамбула (нині Килія районний центр Одеської області).

11.12 — в ході російсько-турецької війни російські війська повторно оволодівають Ізмаїлом. У складі російської армії воюють й українські козаки.

1791 р.

29.12 — згідно з положеннями укладеного Ясського мирного договору Порта визнала анексію Росією Криму, межиріччя Південного Бугу та Дністра з фортецею Очаків.

1792 р.

Переселення урядом Катерини ІІ Чорноморського козацького війська на Кубань.

1794 р.

На місці поселення Кочубіїв/Хаджибей засновано місто (з наступного року — Одеси).

У м. Миколаєві відкрито артилерійське училище.

1795 р.

Стрімкий розвиток землеробства у ногайських племен, участь ногайців у товарному зерновиробництві.

1796 р.

12.12 — указ про новий поділ території Російської імперії на губернії. Утворені Київська, Малоросійська, Новоросійська, Подільська, Волинська і Слобідсько-Українська губернії.

1797 р.

29.08 — видано указ імператора Павла І про розмежування територій Київської, Малоросійської, Новоросійської, Подільської та Волинської губерній.