Гірнича справа у
трипільців

Миропілля. Реконструкція житла, статуетка, посуд.За О. В. Цвек

Вперше печери на високому  дністровському березі поблизу с. Студениця, на Білій Горі, яка складається з осадових порід, досліджував у ХІХ ст. В. Б. Антонович. У 1940 році тут працювали Є. Ю. Кричевський та С. М. Бібіков, які припускали, що ці печери були штольнями — місцями для видобування кременю більш пізнього часу. Втім, у 1964—65 рр. Середньодністровська експедиція Інституту археології на чолі зЗооморфна фігурка з Голоскова. Знахідка М. С. Барковського С. М. Бібіковим провела фотозйомку, обміри печер та склала загальний план. Було встановлено, що кремінь тут видобували носії трипільської культури. 
До затоплення заплави Дністра Біла Гора, яка була розташована у місці впадіння р. Студениці в Дністер, височіла над рівнем води на 140 метрів. На південному схилі гори, де розташовані штольні, сірий та жовтувато-сірий кремінь залягає у верхній товщі відкладень. Штольні у східній частині гори легкодоступні з боку плато. На ділянці довжиною до 240 метрів виявлено 8 печер. Середня площа печер — від 50 до 60 кв. м, а в одному випадку близько 115 кв. м, їхня висота 0,7—0,8 м. За даними С. М. Бібікова, під навісами 7 та 8 висота виробок досягла 2 метрів Форма виробок штольнева, з внутрішніми штреками і бічними проходами, які з'єднують між собою місця видобутку. Застосовано ступінчастий спосіб добування плиток кременю. Місцями залишено останці для підтримки стелі. На думку С. М. Бібікова, на Білій Горі можна було видобувати брили кременю вагою 30-40 кг і більше. Неподалік Білої Гори у різних місцях простежено сліди первинної обробки кременю, а отримані тут заготовки могли виносити на поселення або для обміну.

Бодаки. Вид на поселеннята волинський кремінь, знайдений поруч з нимМайстри-кременярі та їхні майстерні

Дослідження трипільської пам'ятки нового типу — поселення-майстерні у Бодаках – започатковано археологом з Санкт-Петербургу Н. М. Скакун. Воно відоме з 1938 р., а з 1984 р. тут працює Енеолітична експедиція Інституту історії матеріальної культури (Санкт-Петербург) підРозписний кратерз поселення Станіславка.Дослідження М. Ю. Відейка керівництвом Н. М. Скакун, яка дослідила три житла, гончарну піч, заглиблення та ями, кременеобробні майстерні.
Поселення займало дуже вигідне місце на високому березі р. Горинь поруч із виходами високоякісної крем'яної сировини у вигляді скупчення гальок у сусідньому яру. За даними Н. М. Скакун, його площа не перевищує 1,5 га. Будівлі, згруповані у гнізда, розташовувалися двома паралельними рядами з півночі на південь. З трьох боків їх оточував рів глибиною від сучасної поверхні 2 метри, шириною біля 2 метрів. До жилих споруд віднесено невеликі за площею наземні глинобитні будівлі з підвальними приміщеннями та споруди із заглибленою підлогою — напівземлянки. Залишки глинобитних будівель складалися з кількох шарів сильно обгорілої обмазки з відбитками дерев'яних конструкцій з нижнього боку. Під шаром випаленої глини знайдено побутовий інвентар, розвали посуду.
Розписна кераміказ поселення Бодаки.Дослідження Н. М. СкакунУ керамічному комплексі поселення переважає розписний посуд, а також вироби з лощеною поверхнею, посуд, оздоблений різноманітними ямками, пов'я-
заний з керамічними традиціями культури люблінсько-волинської мальованої кераміки. Найбільш масовим матеріалом є різноманітні вироби з кременю. Серед крем'яного інвентарю дослідженнями виявлено вкладні серпів, знаряддя для обробки шкіри, дерева, кістки, рогу, каменю, кераміки. Заготовки у вигляді великих пластин з високоякісного чорного кременю та вироби з нього поширювалися з поселення-майстерні у всі куточки трипільського світу та до сусідів.