Майданецьке
трипільське протомісто

Конструкції печі в житлі поселення Черкасів Сад ІІ

Розмаїття різних локально-хронологічних груп трипільської культури, починаючи від середнього періоду її розвитку, було не меншим, ніж культурно-етнографічні відмінності різних регіонів України ХVІІІ—ХІХ ст. На Поділлі для періоду Трипілля В ІІ — С І виділенаТеракотові бички з поселення Черкасів Сад ІІ (1) тажіноча фігурка з поселення Кирилівка (2). чечельницька група пам'яток. Її територія обмежена басейнами річок Савранка і Кодима та межиріччям Південного Бугу і Дністра.
Поселення чечельницької групи  переважно невеликі або середні за розмірами, втім, деякі можна віднести до поселень-гігантів. 
Рештки від глинобитних жител представлені заляганнями, які  складалися з нашарувань обпаленої глини, з нижнього боку шматків простежено відбитки дерева від дерев'яних конструкцій будівлі. Під завалами обпаленої глини зафіксовано розвали посуду. У житлі поселення Черкасів Сад ІІ Л. Ю. Поліщук виявила піч, під черенем якої було знайдено поруч два фрагменти жіночих фігурок та один — чоловічої. Досить часто в житлах знаходять скупчення відтяжок від вертикального ткацького верстата.
Ритуальні чаші та модель будівлі з поселень Черкасів Сад І (1) та Черкасів Сад ІІ (2, 3)Серед нечисленних знарядь праці рогові мотики, кістяні шила, лощило, кам'яні зернотерки, розтирачі, тесла, крем'яні скребки, пластини з ретушшю, вістря стріл.
Посуд переважно прикрашений розписом чорною фарбою. Зрідка зустрічається поєднання розпису чорним та червоним ангобами, а також поєднання заглиб- леного орнаменту з розписним. Найбільш популярні стрічкові орнаментальні схеми, зустрічаються зооморфні сюжети. Серед форм посуду: миски, зооморфні чаші, біконічні кубки, зерновики, амфори, кратери, грушоподібні посудини, горщики. До сакральних керамічних виробів, окрім пластики, відносяться мініатюрні та зооморфні посудини, "біноклі", модель будівлі.

На кордоні зі степомМайданецьке. 1 — геомагнітний план поселення; 2 — скарб, знайдений під заваламиобпаленої обмазки

Історія дослідження поселення-гіганта біля с. Майданецьке відображає історію відкриття та дослідження величезних трипільських поселень — "протоміст". У 1964—66 рр. К. В. Шишкін на підставі аналізу аерофотознімків дешифрував у цьому місці поселення площею близько 200 га, що здалося археологам неймовірним. У 1971 р. для перевірки цих даних було відряджено експедицію, яка в цілому їх підтвердила та розпочала планомірне дослідження пам'ятки, яке тривало до початку 90-х рр. ХХ ст. Усього на поселенні за магнітометричними даними на Майданецьке.Керамічні виробиплощі 180 га виявлено 1574 трипільські споруди. 
План поселення має вигляд двох основних кільцевих зон та декількох комплексів жител у центральній частині поселення. Головні кільцеві зони майже по всій довжині утворені безперервним ланцюгом житлових споруд, що розташовані дуже близько, інколи впритул одна до одної. Найкраще виділяються перший (центральний) овал та другий, відділений від першого незабудованою площею. 
Усього розкопано залишки 44 споруд та 21 яму. В центральній частині поселення розкопано декілька житлових комплексів. Серед нихМайданецьке.Реалістична пластика найбільші залишки будівлі розмірами 27 на 7 м. Ця споруда мала два поверхи загальною площею 380 кв. м. На другому поверсі виділялося два приміщення, одне з них — менше — з пофарбованою у червоний колір підлогою, друге — більше — з глинобитними лавами уздовж чотирьох стін. 
Під час розкопок виявлено велику кількість посуду — від 30—40 до 100—120 посудин на будівлю. В одному з жител знайдений скарб із підвісок із зубів оленя та мідних намистин.