На сході
ранньотрипільського світу

Гребенюків Яр. 1 — рогове "рало"; 2 — розбита посудина серед залишок житла; 3 — керамічний черпак

Поселення Гребенюків Яр — найбільш східне серед ранньотрипільських. Воно свідчить про поступове освоєння лісостеповихСлобідкаЗахідна. 1 — грушоподібна посудина; 2 — грушоподібна посудина серед залишків житла; 3-жіноча фігурка просторів
СлобідкаЗахідна. 1 — грушоподібна посудина; 2 — грушоподібна посудина серед залишків житла; 3-жіноча фігурка землеробськими племенами, їхнє впевнене просування все далі на схід від Дністра, де відомі найдавніші їхні поселення в Україні.
Під час розкопок у Гребенюковому Яру виявлено кілька цікавих об'єктів, зокрема яму для зберігання збіжжя, рештки спалених глинобитних жител, господарські ями, зосереджені на краю селища. В деяких ямах знайдено фрагменти антропоморфних фігурок, скупчення кісток тварин, рогів бика, тура, оленя. Зафіксовано залягання кісток тварин в анатомічному порядку; ймовірно, це залишки частин туш, які були жертвою. Інші особливо Гребенюків Яр. Вазацікаві знахідки: рогове "рало", 8 мідних намистин, ікла кабана, кістяний антропоморфний амулет.
Такі, на перший погляд, непривабливі знахідки як глиняна обмазка з відбитками стебел і зернівок культурних рослин, чи харчові відходи — кістки тварин, стулки черепашок, битий посуд та зламаний реманент, — всі вони розповідають про те, що останні сім тисяч років на черкаській землі вирощували пшеницю, ячмінь та горох, а череди худоби мали гарні пасовиська. Тут, на східному рубежі тодішнього трипільського світу понад 6500 років тому починало стверджуватися цивілізоване життя. Втім, те, що кремінь, з якого було зроблено усі знаряддя, був видобутий із дністровських покладів, свідчить, що трипільська людність оселилися на річці Тальянці, полишивши більш західні терени.
На ранньому етапі існування культури трипільські старожитності були однаковими в усіх регіонах — від Карпат до Наддніпрянщини.