Полгарська культура

Посуд культури Полгар

Однією з центральноєвропейських культур, представлених в енеоліті України, є полгарська культура в Закарпатті. Її пам'ятки відомі в Східній Угорщині, Східній Словаччині, Північно-Західній Румунії. На теренах Закарпаття в її розвитку виділено три періоди: ранній (Берегово-Дрисинський), середній (Чичаринсько-Чесголом-Оборинський) та пізній з тисаполгарськими, бодрогкерестурськими та лежнянськимиАнтропоморфна статуетка компо- нентами. Частіше за все, поселення розташовувалися на берегах річок, пагорбах. Житла у вигляді землянок та напівземлянок, шириною до п'яти й довжиною до 15 м, з відкритими вогнищами, іноді з глинобитними печами. Конструкція стін — каркасно-стовпова. Характерним є влаштування могильників поряд з поселеннями. Могильники ґрунтові, небіжчики поховані звичайно в зібганому стані на боку, з чисельним речовим супроводом – посудом, знаряддями праці, мідними й золотими прикрасами. На пізньому етапі з'являються кремації.
Серед матеріалів абсолютно переважає керамічний посуд — кухонний та столовий, ліплений та декорований численними вушками. Частина раннього столового посуду була мальованою. Форми посуду різноманітні — це глечики з видовженою шийкою, горщики, покришки, кубки, миски, фруктовниці з отворами у піддоні. Серед дрібних виробів з глини — ложки, прясла, важки, антропоморфні жіночі фігурки.
З міді найчастіше виготовлялись прикраси — намиста, персні й браслети, але відомі також і мідні сокири та долота. Заслуговують на увагу золоті бляшки, іноді антропоморфні, які прикрашали одяг небіжчиків.
Кам'яні знаряддя представлені шліфованими сокирами, теслами, долотами. Є також вироби з кременю та обсидіану. Особливої уваги заслуговує той факт, що більшість кременю поступала з Подністров'я й Волині, що свідчить про інтенсивний обмін з трипільським населенням.
Полгарський імпорт на трипільських поселеннях дозволяє синхронізувати культуру з раннім і розвинутим періодом Трипілля.