Трипільська етнографія
Наддніпрянщини

Жіноча фігурка з розкопокВ. В. Хвойки у Балико-Щучинці

У Середньому Подніпров'ї на етапі Трипілля В ІІ — С І розповсюджено пам'ятки коломийщинської локально-хронологічної групи. ВонаФрагмент розписної посудиниз розкопок В. В. Хвойкипоблизу м. Ржищів склалася на основі пам'яток щербанівського типу, які були поширені на цій території з етапу В І — В ІІ, під впливами культури люблінсько-волинської мальованої кераміки.
Відомо близько 30 поселень, які поширені на правому березі р. Дніпро, від р. Стугни на півночі до р. Леглич на півдні. Поселення невеликі, 40—60 будівель, спланованих по колу, іноді таких кіл було два, розташованих поруч. Характерні глинобитні прямокутні житла
зі стінами каркасно-стовпової конструкції, іноді дуже значної довжини.
Керамічний комплекс включає посуд кількох типів. Зберігається ранньотрипільськ тра- диція оздоблювати посуд заглибленим орнаментом. Форми такого посуду: кратери, грушоподібні посудини, кубки, миски. Поширена кераміка без орнаменту, яка має чорну або темно-коричневу підлощену поверхню. Форми посуду: кубки, глечики, миски, амфори, біконічні посудини. Трапляються миски з хвилястими краями.
Цей посуд міг з'явитися під впливом керамічних традицій культури люблінсько-волинської мальованої кераміки. Іноді знаходять кубки, миски, амфори, біконічні посудини з монохромним розписом. Аналоги такому посуду знайдені у керамічних комплекесах небелівської, канівської та томашівської груп, і його можна розглядати як імпорт.
До ритуальних виробів відносяться моделі будівель та антропоморфна пластика, представлена переважно жіночими — стоячими та сидячими статуетками.
Сусідні групи трипільских пам'яток: на півночі — чапаївська група, на лівобережжі — лукашівська група. Вони синхронні пам'яткам небелівської та томашівської груп. Є свідчення  щодо контактів коломийщинської групи з населенням дніпро-донецької культурно-історичної області.

Керамічна модель будівліз СушківкиТрипільці під Уманню

Томашівська локально-хронологічна група пам'яток трипільської культури етапу С І розташована у межиріччі Південного Бугу та Дніпра. Відомо понад 40 поселень, серед них ряд "протоміст" — поселень-гігантів площею від 50—70 га до 200—450 га. Відомі також поселенняСушківка. 1 — "Мадонна", Львівський історичний музей;2 — жіноча фігурка менших розмірів площею до 10 га, які групуються навколо більших. Забудова складається з глинобитних будинків, серед них були двоповерхові споруди, іноді досить значних розмірів.
Характерна риса томашівської групи — переважання в керамічному комплексі розписного посуду (80—90 відсотків), який має специфічні форму і розпис. Типовими є гострореберні форми. Серед них: конічні миски, напівсферичні чаші, кубки, амфори, горщики, кратери, біконічні посудини, грушоподібні посудини. Поверхня посудин вкрита ангобом жовтогарячого, червонуватого або світло-коричневого кольору. Розпис наносився, як правило, на верхню частину посудин темно-коричневою або чорною фарбою. Рідкісними є фрагменти, на яких цей розпис доповнений білими крапками. Для орнаментальних композицій характерна велика кількість знаків — місяць, рослини, колосся, стилізовані зооморфні зображення. Дослідження мальованого посуду томашівської групи дозволило Т. М. Ткачуку зробити висновок про формування своє-
Розписний посуд з Томашівкирідної знакової системи. Розповсюджені ритуальні керамічні вироби: антропоморфна та зооморфна пластика, мініатюрний посуд, моделі будівель, зооморфні чаші, біноклеподібні посудини.
Знаряддя праці є рідкою знахідкою. Відомі вироби з волинського кременю, кам'яні сокири, зернотерки, мотики, а також вироби з рогу, кістки, міді.
Простежуються зв'язки із синхронними трипільськими угрупованнями петренської, чечельницької, канівської груп.

Коломийщина —родове поселенняСтатуетка андрогіна з поселення біля хут. Комуна.За Г. М. Бузян

Широкого розголосу набули дослідження 1934—38 рр. на поселенні Коломийщина І, відкритому В. В. Хвойкою під назвою Халеп'я. Це була перша  повністю розкопана трипільська пам'ятка, відтворена графічна реконструкція поселення. Дослідження проводилися Трипільською експедицією Інституту Історії матеріальної культури АН УРСР за участю Інституту Історії матеріальної культури АН СРСР. Ідея створення такої експедиції належала Т. М. Мовчанівському. Керівником експедиції був С. С. Магура, а після того, як він був репресований сталінським режимом, його місце заступила Т. С. Пассек. Експедиція працювала й на інших трипільських поселеннях. Крім того, було вперше здійснено певні експериментальні дослідження, запропоновані нові методики та інтерпретації трипільських архітектурних решток. Співробітниками експедиції були Н. Л. Кордиш, Є. Ю. Кричевський, М. Л Макаревич, В. П. Петрова. Згідно з планом вивчення Трипілля в Україні, який був розроблений Т. М. Мовчанівським, вперше було застосовано методику розкопок трипільських пам'яток великими площами, а також проведені дослідження методами природничих наук. Жуківці. Малюнок В. В. Хвойки; жіночі статуеткиФауну, виявлену під час розкопок, дослідив І. Г. Підоплічка. 
За 5 років роботи експедиції розкопано понад 13 000 кв. м площі поселення, де відкрито рештки 39 жител. В житлах виявлено розвали посудин, зернотерки, окремі знаряддя праці з кременю, кістки, антропоморфну пластику, глиняні прясельця. Аналіз керамічного комплексу поселення Коломийщина І свідчить про контакти місцевого населення як з іншими трипільськими локальними групами, так і з сусідніми археологічними культурами, зокрема простежено традиції культури лійчастого посуду та культури кулястих амфор.Коломийщина І. Дослідження С. С. Магури. Національний музей історії України

Життя на кордонах трипільського світу

Поселення Магала. Кубок, фігурка бичка, "бінокль" під заляганням обмазки. За І. С. ВинокуромНа протилежних кордонах трипільського світу знаходилися поселення Ігнатенкова Гора на березі Дніпра та Магала на Пруті. 
Ігнатенкова Гора — незвичайна трипільська пам'ятка: тут немає типових для Трипілля решток глинобитних жител. Натомість на площі 1200 кв. м досліджено 17 господарських ям. Вони неправильної форми, лійчасті в перетині, на глибині 0,5—1,4 м від сучасної поверхні. В заповненні ям — кістки тварин і риб, черепашки, фрагменти посуду, антропоморфна пластика, знаряддя праці з кременю, каменю,Ігнатенкова Гора. Фрагмент зооморфної чаші кістки та рогу. 
Серед виявлених на поселенні багатих фауністичних решток переважають кістки диких тварин. Це означає, що м'ясну їжу мешканці селища Посуд та жіноча фігурка з поселення Зелена Діброваздобували переважно під час полювання. Відсутність слідів стаціонарних жител, близькість до заплави Дніпра дозволяють припустити, що тут знаходився сезонний табір, мешканці якого випасали худобу, займалися рибальством та полюванням.
Поселення Магала займало площу близько 25 га та було забудовано глинобитними двоповерховими будинками, один з яких був розкопаний. Було виявлено явні сліди пожежі: обгорілу обмазку міжповерхового перекриття будинку, прошарки попелу та горілого дерева, вкраплення вугілля. Під завалом обмазки було знайдено чимало розбитих посудин, купка із шести перекинутих мисок, дві мініатюрні посудинки, скупчення відтяжок від вертикального ткацького верстата, великий крем'яний ніж, сланцеву сокиру, зооморфну фігурку, а також яму з перепаленою землею, перемішаною з попелом та обгорілими зернами гороху. Все це — яскраві свідчення ритуального спалення житла.