Агапіт Печерський

Агапіт.gifОдним з найвідоміших фахівців у галузі медицини, яка народжувалася в ХІ ст., був Святий Агапіт Печерський, один з перших печерських ченців. Він вважається засновником лікарської справи у Києво-Печерському монастирі. 
Лікарська діяльність Агапіта отримала відображення в гравюрах XVII–XVIII ст. Одним з перших іконографічний портрет Агапіта, надрукований в «Патерику Печерському» 1661 р., зробив гравер Києво-Печерської лаври Ілля. Як пише літописець у «Києво-Печерському Патерику» — середньовічнoї збірки оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців, за свою працю він ніколи не брав платні. 
На схилі літ він прийшов у монастир, взявши собі ім’я Агапіт, що в перекладі з грецької означає «божественна любов», яку він дарував усім знедоленим, калікам, нужденним. Секрет лікарського подвигу Агапіта — молитва і зілля, яке сам варив і ним жив. Після декількох чудесних зцілень чутка про монаха-цілителя розійшлася про нього по всьому Києву. В той час захворів Чернігівський князь Володимир Всеволодович Мономах. Помираючий князь шле у Київ за Агапітом. Той, дізнавшись про всі симптоми хвороби, вислав йому зілля, бо знав «каким зелием лечися какой недуг». Випивши ці ліки князь швидко одужав і встав зі смертного одра. Після всіх цих подій Володимир Мономах їде в Київ до Агапіта, щоб віддячити йому за своє зцілення і подарувати один із своїх маєтків. Почувши про це, Агапіт сховався у печерах у своїй келії. Князь тоді заслав боярина свого у печеру до Агапіта з великими дарами лікарю. Агапіт відмовився їх прийняти і запропонував ці дари роздати жебракам, а їстівне віднести до монастирської лікарні, що і було виконано. Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря. 
Проведені вченими детальні дослідження мощей дозволили встановити зріст Агапіта (166 см), вік, в якому він помер (біля 60 років), час поховання (кінець ХІ століття, що збігається з літописними данними). Встановлено також, що при житті Св. Агапіт страждав на артрозоартрит попереково-грудного відділу хребетного стовпа, спонділоартрит, пародонтоз, накульгував на праву ногу; від народження в нього нeбуло мізинця на лівій руці. Під опіку блаженного Агапіта свою працю віддають лікарі, а також до святого моляться ті, хто потребує зцілення душі і тіла. Найчастіше храми на честь преподобного Агапіта встановлюють на подвір’ї лікарських закладів. Українська Православна Церква також нагороджує орденом преподобного Агапіта Печерського лікарів, які сьогодні є найбільш вірними його послідовниками.