Алімпій

Іконографічний малюнок Святого Аліпія Віктором Васнецовим.jpgАлімпій (Аліпій), іконописець Печерський (народився близько 1050 р. у місті Київ — помер 17.08.1114) — маляр, золотар, мозаїст, чернець Києво-Печерського монастиря, причислений до лику святих, перше відоме з літопису ім’я староруського художника, один з авторів Києво-Печерського патерика. 
З 1083 р. навчався іконопису у грецьких майстрів, які оздоблювали Велику Успенську церкву Печерського монастиря. За ігуменства преподобного Никона Алімпій прославився як іконописець, що створював окремі образи, особливо для іконостасів. Найвизначнішими його малярськими роботами були сім ікон деісусного ряду, написаних для домової церкви невідомої особи. Вони вважалися чудодійними, оскільки не згоріли під час пожежі. 
За Києво-Печерським патериком, винагороду за написані ікони Алімпій ділив на три частини: одну частину віддавав на закупівлю фарб для ікон, другу — на допомогу бідним, третю — на потреби монастиря. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р. За переказом, Алімпій є автором чудотворних Свенської ікони Божої Матері та Великої Панагії, відомої як «Ярославська Оранта», — найдавніших зі збережених ікон, написаних у Києво-Печерському монастирі (обидві зберігаються у Третьяковській галереї в Москві).
 Похований у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври. До нашого часу збереглося лише одне творіння славетного печерського іконописця — ікона Богоматір Свенська-Печерська. З 1288 року вона була головною святинею Успенського Свенського монастиря Брянська, а після знищення монастирського собору у 1927 р. зберігається у Державній Третьяковській галереї. Існує також думка, що знаменита Ярославська Оранта, або Велика Панагія, знайдена в 1919 р. у Спасському монастирі Ярославля, також може бути твором Аліпія. Вона також зберігається в Третьяковці.