В`ячеслав Володимирович

В`ячеслав Володимирович
         В’ячеслав Володимирович (бл. 1083 — зима 1154/55, м. Київ) — князь смоленський, туровський, переяславський, пересопницький, вишгородський, київський. П’ятий син Володимира Мономаха і дочки англосаксонського короля Гаральда Ґіди Уессекської. У 1096—1097 рр. брав участь на боці батька в міжкнязівських усобицях. У 1107 р. — учасник переможного походу південно-руських князів на чолі зі Святополком Ізяславичем і Володимиром Мономахом проти половецьких ханів Боняка і Шарукана.
       У 1113 р. Володимир Мономах вокняжив В’ячеслава Володимировича у Смоленську (нині місто в РФ). У 1116 р. з воєводою Фомою Ратиборовичем В’ячеслав Володимирович пішов на придунайські міста Візантії, але похід не мав успіху. Старший брат Мстислав Великий, який князював у Києві, у 1125 р. перевів його із Смоленська в Туров (нині с-ще міського типу Гомельської обл., Білорусь). За київського князя Ярополка Володимировича, іншого свого брата (1132—1139), В’ячеслав Володимирович змінив було Туров на Переяслав (нині м. Переяслав-Хмельницький), але у 1134 р. повернувся в Туров. У 1139 р., після смерті Ярополка, як старший з роду Мономашичів, закнязював у Києві. Однак через кілька днів, витіснений Всеволодом Ольговичем, був змушений повернутися до Турова. 
         Після смерті Всеволода у 1146 р., В’ячеслав Володимирович знову заявив претензії на київський престол. Проте в Києві уже сидів його енергійний небіж Ізяслав Мстиславич, який віддав В’ячеславові Володимировичу Закутню Пересопницю. У феодальній міжусобиці на Русі у 1146—1151 рр., розв’язаній ображеним на Ізяслава Юрієм Долгоруким, В’ячеслав Володимирович підтримував то брата, то небожа. Щоб надати легітимності своєму князюванню в Києві, Ізяслав Мстиславич у 1151 р. зробив В’ячеслава Володимировича своїм співправителем у Києві (т. зв. дуумвірат) і навіть оголосив його київським князем, зберігши, однак, владу в своїх руках.
      Після смерті Ізяслава у 1154 р., В’ячеслав Володимирович закликав у співправителі іншого свого небожа — Ростислава Мстиславича, але невдовзі помер.