Камінський Федір
Іванович

         Камінський Федір Іванович (* 1845, Полтавщина, згідно інших даних — в містечку Кожан-городок Мінської губернії — † 1 квітня (20 березня) 1891) — археолог та музеєзнавець. Дійсний член Історичного товариства Нестора літописця, член-кореспондент Одеського товариства історії та старожитностей.

         Закінчив Переяславську духовну семінарію, навчався на фізико-математичному факультеті Київського університету, який закінчив 1868 року. У 1868–71 роках працював учителем в гімназії Переяслава, по тому — в 1871–72 — у Хорольському повітовому училищі, в лубенських та Прилуцькій гімназії. У 1881–91 роках — хранитель музею К.Скаржинської в селі Круглик (нині село в межах Лубен).

         Першим виявив на сучасних теренах України стоянку доби пізнього палеоліту в селі Гінці (нині Лубенського району) і провів 1873 року розкопки, чим і започаткував вивчення палеолітичних пам’яток на території Східної Європи. Д. Самоквасов його працю «Сліди епохи кам"яного віку по р. Сулі та її притоках» опублікував та зачитав на засіданні 3-го Археологічного з"їзду. Був першопроходцем в дослідженні археологічних старожитностей Нижнього Посулля — поселень доби енеоліту та бронзового віку на Лисій Горі в околицях Лубен, пам’яток доби бронзи і скіфського часу — кургани Посулля.

         Досліджував городища скіфської доби та давньоруські пам’ятки в околицях Клепачі. Запропонував схему історичного розвитку, в якій передбачив, що по Сулі та її притоках заходяться пам’ятки часу від кам’яного віку до Київської Русі. Розширив методику польової археології, залучаючи спеціалістів природничих наук до досліджень пізньопалеолітичних пам’яток.

         Приділяв особливу увагу вивченню поховального обряду скіфського часу, збиранню давньоруської культової металевої пластики для музею, писанок, збереженню церковних іконостасів. Один з фундаторів Музею К. М. Скаржинської у Круглику. Був керівником Лубенського археологічного осередку вивчення найдавнішого минулого Посулля. Автор 10 загальновідомих наукових праць, з них «Розкопки в околицях Лубен» — Київ, 1888. Записував спогади сучасників про Кобзаря.