Пірагаст

        Пірагаст (грец. Πειράγαστος , Πηράγαστος , лат Peragastus, транскрибується також як Пірогаст, Перогов, Пірегаст та ін.). (Пом. бл. 597.) — вождь і воєначальник слов’ян наприкінці VI ст.  

        Основним джерелом, де міститься інформація про Пірагаста є «Історія» Феофілакта Сімокатта. Згідно з ним, Пірагаст в 597 р. зі своїми військами зайняв ділянку землі біля переправи через річку. Пірагаст і його люди замаскувалися в лісі, чекаючи візантійські війська. У даному уривку він названий філархом варварів, далі по тексту він називається Таксіарх.

       Візантійці, прибувши до переправи, спочатку малими групами переправлялися, але їх по черзі розбивали слов’яни. Тоді візантійці стали переправлятися усім військом. Слов’яни вишикувалися по березі і на них візантійці стали кидати списа. Не витримавши натиску, слов’яни відійшли від берега. Водночас гине Пірагаст, вражений стрілою в бік. Слов’яни, втративши свого ватажка, тікають. Візантійці займають весь берег річки.

       Відомості про Пірагаста є і в пізніх хроніках (у Феофана Сповідника і Анастасія бібліотекаря), повністю грунтуючись на даних Феофілакта Сімокатта. Винятком є лише те, що Феофан  і Анастасій Пірагаста називають екзархом слов’ян.