Територія Волині епоху
Бронзи

Волинь

С. Івання Дубнівського р-ну Рівненської обл. 1969 року на правому березі р. Іква досліджено класичну мегалітичну гробницю культури кулястих амфор. Виявлено два чоловічі поховання, що супроводжувалися кулястими амфорами й іншим посудом, а також бурштиновий диск з піктограмою.
С. Межиріччя Млинівського р-ну Рівненської обл. На багатошаровому поселенні виявлено шар культури кулястих амфор. Розкопками досліджено житла-напівземлянки, кераміку, крем'яні знаряддя праці та вістря стріл. Це є одним із двох виявлених селищ цієї культури.
На березі річки біля с. Анета Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл. І. Левицький дослідив кам'яну скриню культури кулястих амфор, складену з вертикальних кам'яних брил. Всередині — парне поховання чоловіка і жінки та кістки свині в ногах. Серед речей — бурштинове намисто та крем'яні сокири.
На поселеннях біля сіл Городок, Зозів, Караєвичі, Бронники, Мирогоща, Моквинський Майдан споруджувалися невеликі наземні житла прямокутної або овальної форми, з каркасно-стовповою конструкцією, двосхилим дахом і відкритими вогнищами в центрі.
На поселеннях біля сіл Малий  Олексин Острів, Кирилів, Зозів виявлені скупчення крем'яних відбійників, відщепів, сколів, пластин і дрібних знарядь. Тут знаходилися майстерні з обробки кременю.
У поселенні Городок виявлена яма, де видобувався кремінь, і скупчення крем'яних жовен зі слідами первинної обробки. В процесі видобутку кременю застосовувалися кістяні і рогові клини. Для його обробки використовувалися кам'яні ковадла, відбійники, шліфувальні камені. У матеріалах поселення знайдений бронзовий риболовецький гачок.
На поселенні Моквинський Майдан знайдено роговий свисток з подовжніми отворами. Серед кістяних знарядь найбільш численні проколки, пов'язані з виготовленням одягу і взуття. З рогу виготовлялися мотики і кирки, з трубчастих кісток — долота.
На могильнику біля с. Городок досліджено чотири прямокутні гробниці, складені зі шматків необробленого вапняку. Поховані лежали у скороченому положенні, головою на захід. Інвентар складався з кремя'них ножів, скребачки, наконечника списа, мідної сережки і персня.
У могильнику біля с. Здовбиця центральне поховання належало чоловікові 40—45 років, який лежав у прямокутній гробниці. Біля нього знайдені кам'яна свердлена сокира і крем'яний кинджал.
У могильнику біля с. Липи досліджено три поховання в кам'яних гробницях, що належали чоловікові близько 45 років, жінці 35—40 років і дитині. Внутрішні стінки гробниць були обпалені. Між камінням знаходилися залишки вугілля. Інвентар складали глиняний черпак, три мідні пронизки і перстень.
Біля с. Мокре досліджено три частково зруйнованих поховання. Одне з поховань було перекрито кам'яною плитою і містило дитячий костяк. Біля дитини знайдено глиняну амфорку та мідну сережку. В одному з поховань дорослих, біля ніг кістяка, лежали крем'яні скребачка, сокира та вістря для списа.
На поселенні Зозів в одній з напівземлянок прослідковано дві сходинки та ями від стовпів, що оточували у два ряди житло та його вхід. Уздовж стін знаходилися земляні виступи-лежанки шириною до 0,65 м.
На поселеннях Озліїв, Перевередово, Муравиця знаходилися майстерні з обробки кременю. На поселенні Муравиця в Рівненській області виявлені залишки двох крем'яних майстерень. Тут спеціалізувалися на виготовленні серпів, недалеко від поселення знаходився пункт з обробки кременю, де налічувалося близько 100 тис. одиниць відходів (відщепів, луски, напівфабрикатів).
Поселення біля с. Усичі (хут. Валентинів) розташовувалось на схилі лівого берега р. Сарни. Житлові напівземлянкові споруди містили вогнища. Навколо жител розташовано господарчі ями. На території поселень мешканці ховали своїх померлих родичів.
Максимальне число поховань стжижовської культури досліджене біля с. Торчин. Поховані лежали скорочено та випростано з нестабільною орієнтацією за сторонами світу. В інвентарі знаходилися мідні скроневі кільця, крем'яні вістря списів і стріл, підвіски з кабанячих ікол, глиняні амфори, скелет козеняти без голови. На крем'яних наконечниках збереглася смола, якою вони кріпилися до древків.
У ґрунтовому могильнику біля с. Пересопниці на Рівненщині та у кургані біля с. Великий Баратин померлі були укладені попарно з орієнтуванням головами у протилежні сторони, ногами одне до одного. У кургані у Великого Баратина знайдені діадема, виготовлена з широкої бронзової стрічки завдовжки понад 10 см, і три трубчасті бронзові пронизки.
Великий інтерес становлять кістяні трубочки — частини музичних інструментів типу флейти Пана, знайдені в могильниках біля сіл Торчин, Жорнів і Новосілки на Рівненщині. На поселенні біля с. Ставок знайдені прямокутні намиста, вирізані з раковин.
В одному з поховань біля с. Жорнів знаходилася кістяна пряжка, аналогічна численним знахідкам з поховань культури багатоваликової кераміки в Подніпров'ї.
Поховання вождя роду відоме в могильнику Здовбиця — воно займало центральне місце. Рядові поховання розташовувалися навколо нього.
Поховання воїна стжижовської культури з набором зброї було досліджено біля с. Озліїв. Біля ніг чоловіка лежали6 кам'яна бойова сокира, крем'яні вістря для списа, крем'яне та кістяне вістря для стріл. Біля голови знайдено фрагменти мідного скроневого кільця.
Бронзові прикраси та предмети озброєння знаходилися також у похованнях біля сіл Липи, Торчин, Дубно, Семаки, Великий Баратин, Жорнів.
Біля с. Стеблівка (Стубло) в 1927 р. на глибині близько 0,5 м від сучасної поверхні виявлений скарб бронзових речей. До його складу входили: дві бронзові сокири, верболисті скроневі підвіски, браслети. У 1930-х роках поблизу с. Липи був знайдений клад, із п'яти бронзових браслетів. Нині з цієї знахідки зберігся лише один браслет.