Природне середовище

Зимове полювання на лося гоном на лижах.Зображення на гранітній скелі

Мезоліт в Європі почався з різкого потепління клімату 10 тис. років тому. Як зазначалося, в останні тисячоліття льодовикової доби на півночі Європи існувало холодне Балтійське прильодовикове озеро, яке в районі Датських проток було загачено льодовиком. Ця своєрідна крижана гребля сприяла утворенню величезної холодної водойми, яка охолоджувала клімат і сприяла збереженню у середній смузі Європи холодних тундростепів зі стадами північних оленів.
Вчені пов'язують різке потепління клімату Європи на межі палеоліту та мезоліту з так званою Білінгенською катастрофою. Більше ста років тому у Південній Швеції біля гори Білінген було знайдено загадкову величезну промоїну у гірському пасмі. Пізніше з'ясувалося, що вона виникла внаслідок прориву водами Балтії згаданої крижаної греблі, коли протягом одного року рівень льодовикової водойми впав на десятки метрів і тепла, солона вода з Атлантики почала надходити в Балтійське прильодовикове озеро, яке швидко перетворилося на відносно тепле, солоне море. 
Підняття температури Балтії призвело до різкого потепління в усій Європі, зумовивши встановлення сучасних кліматичних умов на континенті. Зміни були настільки радикальними, що стали рубежем між льодовиковою добою (плейстоценом) та геологічною сучасністю (голоценом). За археологічною періодизацією, на цей час припадає кордон між палеолітом та мезолітом.
Внаслідок зникнення холодної водойми в Балтійському регіоні та стрімкої деградації Скандинавського льодовика над Європою встановлюється сучасна циркуляція повітряних потоків. На зміну холодним і сухим вітрам з льодовика прийшли теплі і вологі повітряні маси з Атлантики. М'який і вологий клімат сьогодення зумовлюють атлантичні циклони — хвилі теплого і вологого повітря, які з періодом приблизно 10 днів несуть над Європою у східному напрямку вологу і тепло. 
Пом'якшення клімату спричинило швидке заростання безмежних тундростепів спочатку сосново-березовими, а пізніше широколистими лісами. Мешканці холодного прильодовиків'я, північні олені, були змушені відходити за швидко відступаючою тундрою далеко на північ Східної Європи. Слідом за ними рухалися у північно-східному напрямку і згадувані свідерські мисливці на північного оленя, які в останнє тисячоліття льодовикової доби мешкали в Поліссі, басейні Німану, на Польській низовині. Саме вони протягом раннього мезоліту у VIII—VII тис. до н.е. заселили безкраю східноєвропейську тайгу від Балтії до Північного Уралу.