Шпанська і
Мурзак-кобинська культури

Карта пам'яток пізнього мезоліту України (VІІ—VІ тис. до н.е.)

Представлена у гірському Криму невеликою кількістю пам'яток зі своєрідним крем'яним інвентарем. Йому властиві специфічні шпанськіРеконструкція за черепом жінки, похованої в печері Мурзак-Коба, гірський Крим трикутники, мікровістря з притупленим краєм, вістря з мікрорізцевим сколом, мікрорізці, платівчаста техніка розколювання кременю, кінцеві скребачки та різці на пластинах. Найбільш виразні шпанські матеріали походять з печерних стоянок Шпан Коба (середній шар), Шан-Коба (шари 4 та 3), Фатьма-Коба (шари 4 та 3). В основі економіки лежало полювання на лісових копитних Кримських гір та, можливо, степових травоїдних. Культура виникла на місцевому епіграветському підґрунті на рубежі фінального палеоліту та мезоліту.

Мурзак-кобинська культура

Група мезолітичних пам'яток гірського Криму з крем'яним інвентарем, якому властиві різноманітні геометричні мікроліти (трикутники, асиметричні та симетричні трапеції), сплощені одноплощинні нуклеуси для відтискних пластин, скребачки на відщепах, пластини з ретушованими виїмками (анкоші), кістяні гарпуни. Найбільш відомими є печерні стоянки Мурзак-Коба, Фатьма-Коба (шари 3, 4), Шан-Коба (шари 2, 3), Кара-Коба, Ласпі 7. До мурзак-кобинської культури відносять поховання людей міцної статури в печерах Мурзак-Коба та Фатьма-Коба. Культура датується другою половиною мезоліту, VII-V тис. до н.е.
Судячи з кісток тварин, населення полювало на копитних лісів Кримських гір (благородний олень, кабан, косуля), рибалило в гірських ріках, займалося збиральництвом. В холодну пору року жили в печерах і навісах в долинах гірських річок. Влітку піднімалися на яйли слідом за травоїдними. Мурзак-кобинська людність брала участь у формуванні неоліту гірського Криму.