Тваринний світ


Разом з лісами в Європі поширюються лісові нестадні копитні — лосі, тури, благородні олені, кабани, косулі, які стали головними об'єктами промислу мезолітичних мисливців Європи. На відміну від північних оленів та бізонів, ці лісові тварини ведуть нестадний спосіб життя, який визначив методи полювання, що докорінно різнилися від колективних полювань палеолітичних мисливців. Найбільш ефективним способом мисливського промислу нестадних тварин у лісі виявилося індивідуальне полювання на них з луком та стрілами. Ця мисливська стратегія визначила спосіб життя мезолітичного населення Європи, а лук зі стрілами стали своєрідним символом і археологічним критерієм мезоліту як епохи.
Лісова рослинність з відповідною фауною поширилися по всій території України. Особливо густі ліси вкрили північ країни, зокрема Поліську низовину, яка входила у смугу суцільних лісових масивів Європи. Південніше утворилася лісостепова зона, а у Надчорномор'ї та Північному Криму простиралися степи з перелісками по річкових долинах та балках. Вкрилися лісами схили та передгір'я Карпат та Кримських гір. Полювання з луком на лісових копитних поширилося в усіх регіонах України, але в кожному з них спосіб життя первісного населення в мезоліті мав певні особливості, що залежали від природного оточення і місцевих традицій.