Яніславицька культура

Крем'яні сокири зі стоянки Сенчиці, Полісся

Група споріднених пам'яток пізнього мезоліту, крем'яним виробам якої властиві яніславицькі вістря та трикутники. В колекціях багато правильних пластин, трапецій, мікрорізців, одноплощинних нуклеусів для відтискних пластин, скребачок на аморфних відщепах, сокир. На пізніх пам'ятках знайдена неолітична кераміка з гребінцевим орнаментом. Поширена в басейнах Вісли, Німана та Прип'яті. В Українському Поліссі досліджені пам'ятки: Сенчиці 5а, Переволока 2, Непірець, Рудня, Протереб, Оболонь, Вишгород, Бородянка 3б, Рудий Острів. Датується VІ-V тис до н.е.
Яніславицьке населення полювало з луком на лісових травоїдних (благородний олень, тур, кабан, косуля), ловило рибу. Культура виникла внаслідок просування населення культури Маглемезе із Західної Балтії на схід. Цей міграційний рух з північного заходу через Полісся у Надпоріжжя і навіть у басейн Сіверського Дінця фіксується поширенням у зазначених регіонах характерних для Полісся яніславицьких вістер. 
Просування в другій половині мезоліту населення Балтії в Середнє Подніпров'я підтверджують дані антропології. Мезолітичні та неолітичні могильники Подніпров'я (Василівка І, ІІІ, Вовниги, Ясиновати, Вільнянка, Микільське) свідчать про появу тут у зазначений час масивних, високих північних європеоїдів вовнизького антропологічного типу, морфологічно близьких антропологічним решткам з могильників Західної Балтії. Носії яніславицьких традицій у V тис. до н.е. брали участь у формуванні неоліту гребінцевої кераміки басейнів Прип'яті та Німана.