Господарство давніх
слов'ян

Фібули зарубинецької культури з Середнього Подніпров'яЗемлеробство було важливою галуззю господарства, про що свідчать знахідки серпів, кіс, зернотерок. Імовірно, ґрунт обробляли дерев'яними ралами. Системою землекористування бувФібули, шпилька і браслети зарубинецької культури(с. Пирогів на околиці Києва) переліг, коли родючість ґрунту відновлювалася природним шляхом через кілька років. 
Зерно переробляли, насамперед, на крупу, й основним харчовим продуктом із зерна була каша. Також на дисках-сковорідках випікали коржі. Із городніх культур знайдено горох і ріпу, більшість господарських ям призначалися для їхнього зберігання. Розводили корів, свиней, овець, кіз і коней.
Полювали на кабанів, оленів, лосів, зубрів, рідше — ведмедів. Важливе місце займала здобич хутрового звіра, насамперед, бобра і куниці. У всіх поселеннях зарубинецької культури зустрічаються луска та кістки великих риб — осетра, судака, сома. У Хотянівці знайдені рештки вузького і довгого човна, видовбаного з товстого стовбура.
Вважається, що зарубинецька культура сформувалася на основі місцевих культур скіфського часу під впливом латенізованого населення Середньої Європи. Упливу цивілізації кельтів (у поховальному обряді, прикрасах, насамперед у фібулах, типах знарядь, столовому посуді) вона зазнала опосередковано, через германські племена, а також шляхом контактів із носіями латенськоіллірійських культур Подунав'я.