Житла черняхівської
культури

Кістяні гребені та підвіска черняхівської культури(с. Коблеве Миколаївської обл.)Напівземлянки мали прямокутну в плані форму, з дещо заокругленими кутками, інколи форма жител наближена до овалу. Їхня площа 10–20 кв. м, хоча окремі були до 30 кв. м. ДолівкаГлек (могильник Каборга) на глибині 0,8–1,2 м. Землянки були овальної або чотирикутної форми. Площа — від 10 до 25 кв. м. Долівка — на глибині до 2,5 м.
Стіни як напівземлянок, так і землянок, очевидно, мали каркасно-плотову конструкцію та були обмазані доволі товстим шаром глини. Ямки від опорних стовпів містилися по кутках та біля стін. У землянках наземних стінок не було, їх замінював досить високий дах, нижні краї якого спиралися на борти землянки. Дах покривали здебільшого соломою та обмазували глиною, як і в напівземлянках. У деяких житлах уздовж стін розташовані земляні виступи-прилавки, що були основою лежанок.Знаряддя для прядіння і ткацтва черняхівської культури
Наземні будинки мали площу 10–30 кв. м, хоча відомі й багатокамерні наземні споруди до 65–120 кв. м. За плануванням, розмірами і деталями конструкції деякі з них подібні до "тринефних" германських жител. Їхній дах підтримувався двома рядками товстих стовпів. Стіни були каркасно-плотової конструкції. Такі споруди часто поєднували під одним дахом житлові та господарські приміщення. 
Типовою кам'яною будівлею був двокамерний, рідше трикамерний або однокамерний будинок розмірами 5,5–6 на 15–20 м. Усі житла мають прямокутну форму. Багатокамерні складаються з кількох послідовно розташованих приміщень, одне з яких було господарським.
Опалювалися житла, як правило, відкритими вогнищами, які містилися на долівці в одному з кутків або біля стіни. Черінь підмазували глиною, інколи підкладали камінням. Знайдено також печі, споруджені з глини або вирізані у стіні котловану житла.
На пізньому етапі у черняхівських пам'ятках Середнього Дністра вперше з'являються житла зрубної конструкції у вигляді невеликих прямокутних напівземлянок з піччю-кам'янкою в одному із кутків (Теремці, Бакота, Сокіл). Ці житла практично не відрізнялися від типу слов'янських осель, який став провідним у другій половині I тис. н. е.
Майже у кожному поселенні черняхівської культури знайдені господарські будівлі, а також ями-льохи та вогнища просто неба — залишки літніх кухонь. Більшість господарських споруд були наземними і мали стіни каркасно-плотової конструкції з глиняною обмазкою.