Історична довідка про
місто Суми

Заснування міста Суми пов’язано з подіями визвольної війни 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького, коли 1651 українські козаки зазнали поразки під Берестечком. Наслідком цього стало посилення експлуатації і національного гніту українського народу польськими магнатами.

Засновником Сум вважається полковник Герасим Кондратьєв, який в 1655 році прийшов сюди, на територію Російської держави, з групою козаків-переселенців з містечка Ставище Білоцерківського полку.

26 квітня 1655 вони відправили чолобитну цареві Олексію Михайловичу з проханням заснувати місто на його нинішньому місці. Москва дозволила козакам тут влаштуватися і впродовж 1656-1658 років під керівництвом російського воєводи К.Ю.Арсеньева будувалася фортеця.

Свою назву місто отримало від річок Сума і Сумка, які омивали його з двох сторін. Проте до наших днів дійшла легенда, що на місці, де стоять Суми, в дубовому лісі були знайдені три мисливські сумки повних золота, немов Знак Благословення для заснування міста — ця версія знайшла відображення в гербі міста.

Сумська фортеця була однією з найбільших і найбільш укріплених фортець Слобожанщини. У 1658 році Суми стали центром Слобідського козацького полку, створеного з українського козацтва та очолюваного Г.Кондратьевим, який захищав південні кордони Російської імперії від нападу кримських татар. В адміністративному відношенні місто підпорядковувався бєлгородському воєводі, органом самоврядування була ратуша. Згідно перепису, в 1660 році в місті проживало 2740 осіб, з яких 1642 козака, 1060 міщан і 38 селян.

У 1732 році місто Суми став адміністративним центром Слобідської України з населенням 7700 жителів, в 1743-65-ті роки — центр Сумського слобідського козацького полку, а в 1765 році — місто стало центром Сумської провінції.

До 1914 року місто Суми став самим упорядкованим повітовим містом у Харківській губернії з інтенсивною діловим життям, зводилися кам’яні будинки, з’явилися бруковані вулиці, які висвітлювалися електричними і гасовими ліхтарями, з’явився водопровід, телефон. Працювало 38 фабрик і заводів, з’явилися великі магазини, банки, лікарні, діяли 2 театри і кілька сінематографів, навчальні заклади, громадські парки.

З містом Суми пов’язана доля багатьох видатних людей — письменників, композиторів, художників, діячів науки. Суми неодноразово відвідував український філософ і поет Г.Сковорода, Т. Шевченко.

Буремні події ХХ століття не обминули й місто над Пслом. Доленосні події – революція 1905-1907 рр., Перша світова війна, події жовтня 1917 р. та громадянська війна – відлунювали у провінційних Сумах. Стабілізація життя розпочалася лише в 1920-х роках. У 1923-1924 рр. запрацювали металообробні та машинобудівні заводи.

Новий період в історії міста почався з утворення у 1939 р. Сумської області. Місто стало обласним центром – центром культурно-мистецького та економічного життя цілого регіону України.

Під час Великої Вітчизняної війни в окупованому фашистами місті діяла підпільна організація "Прапор" на чолі з Д. Косаренком. Суми були визволені 2 вересня 1943 р. частинами 167-ої, 232-ої та 340-ої стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії, у зв’язку з цим їм було надано почесне найменування Сумсько-Київських.

Якщо друга половина 1940-х – 1950-ті роки в історії Сум, як і всієї країни, були роками відбудови, то 1970-ті стали роками перетворення міста на потужний промисловий і культурний центр. Місто зростало й оновлювалося. Його архітектурне обличчя вирізнялося оригінальністю з-поміж інших обласних центрів України.

Здобуття Україною Незалежності позначилося на всіх сферах життя Сум. На межі тисячоліть сумчани згадали про велику історичну спадщину міста. У 1997 р. відновлено зруйнований у 1918 р. пам’ятник І. Харитоненку роботи видатного російського скульптора О. Опекушина.

Протягом останніх п’яти років здійснюється робота по реставрації центральної частини Сум. Прикрашається місто й новобудовами, серед яких найвизначнішими є стадіон "Ювілейний" та легкоатлетичний манеж, що відповідають усім світовим стандартам. Тож недарма звуть Суми перлиною Слобожанського краю.