Фольклорно-етнографічне
свято "Музейні гостини" (Рівненський обласний
краєзнавчий музей)

        Рівненський обласний краєзнавчий музей знаходиться у приміщенні колишньої чоловічої гімназії (1839), що є пам’яткою архітектури національного значення. Його експозиція розпочала роботу для відвідувачів у грудні 1978 року. З того часу музейні зали прийняли сотні тисяч відвідувачів, тут експонувались різноманітні виставки, відбувались різноманітні масові заходи. Проте лише один з них став не лише традиційним, але й найбільшим за кількістю учасників та гостей. Сьогодні вже звичним для жителів Рівного та області стало проведення у травневі дні фольклорно-етнографічного свята «Музейні гостини», на яке приїздять народні умільці з Рівненщини та сусідніх областей. У цей день майдан перед Рівненським обласним краєзнавчим музеєм перетворюється у багатобарвний ярмарок, на якому можна придбати чи просто помилуватися витворами народних умільців України, взяти участь у конкурсах, потанцювати та поспівати разом із фольклорними колективами краю.
         Наприкінці 80–90 рр. на театральної площі Рівного музей ініціював проведення свята народних умільців Рівненщини. Даний захід викликав зацікавлення мешканців Рівного. Тому вирішено було спробувати щорічно збирати вже на території музею, тих людей, хто зберігаючи давні традиції, творить власні роботи розвиваючи надбання національної культури.
Вперше на території музею народні умільці зібрались весною 1992 року. Тоді невелика група народних майстрів представила власні вироби для не чисельних гостей цього заходу. Було вирішено зробити цей захід традиційним, приурочити його проведення міжнародному Дню музеїв (18 травня). Свято відбувається в одну з травневих неділь. В цей день музейне подвір’я заповнюють представники різних напрямків народного мистецтва. Центральна частина майданчику перетворюється на імпровізовану сцену на якій виступають фольклорні гурти з різних куточків Рівненської області, даруючи чисельним глядачам свої пісенні та танцювальні номери.
Щороку збільшується кількість, як учасників свята, так і його глядачів. Жителі обласного центру, гості міста приходять на «Музейні гостини», щоб не тільки помилуватись «народними шедеврами», а й придбати роботи, як знаних, так і починаючих майстрів, насолодитися виступами різноманітних колективів. Для багатьох майстрів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва Рівненщини участь у даному дійстві стала першою спробою представлення власних доробків для широкого загалу. Дехто з авторів саме на «Музейних гостинах» усвідомив необхідність власної творчості, удосконалення попередніх напрацювань. Більшість учасників свята побувавши тут вперше, надалі приїздять сюди постійно.
         У 2009 році п’ятеро майстрів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Рівненщини отримали звання Заслужений майстер народної творчості України». Усі вони активні учасники «Музейних гостин». Це вишивальниці Ольга М’якота та Любов Стельмащук, майстер-художник з художньої обробки дерева Ольга Баранова, різьбярі Іван Коваленас та Павло Петрасюк, майстер вузелкового плетіння Ольга Нечаєва. Вшановуючи та вітаючи їх із заслуженим визнанням, за ініціативи обласного центру народної творчості, в головній виставковій залі Рівненського обласного краєзнавчого музею у червні 2010 року відбулась виставка робіт вищезгаданих майстрів під назвою «Таланти твої Рівненщино». Під час її презентації було підкреслено, що свої доробки автори з радістю представляли на «Музейних гостинах», їх участь у святі, отримала високу оцінку фахівців та гостей заходу.
Необхідно відзначити й інших творців народного дивосвіту, які вже багато років дарують радість, захоплення та естетичне задоволення усім гостям свята. На «Музейних гостинах» представлені як традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва — різьблення, вишивка, лозоплетіння, соломоплетіння, писанкарство, — так і відносно молоді: мереживоплетіння, художня обробка шкіри, художня кераміка, тощо. Серед учасників найбільшу групу становлять різьбярі та вишивальниці, адже в нашому краї збереглись старовинні традиції опрацювання деревини та орнаментування тканих виробів.
          Кожен з різьбярів — постійних учасників свята, розвиваючи давні традиції, володіє неповторним індивідуальним стилем. Тонка делікатність та виразність в поєднанні зі спокійною ліричною манерою виконання властиві виробам досвідченого, відомого далеко за межами області В.Позніка (м. Сарни); проникненням в глибину української міфології — фантастичні панно П.Онищука (м. Корець); відточеністю форм — мініатюрна пластика Л.Тимощука (м. Рівне); багатим оздобленням — декоративні вази В.Беркети (с. М.Стидин Костопільського району); винахідливістю та фантазією — сувеніри М.Коротюка (м. Рівне).
Оригінальністю творчого стилю виділяються вироби талановитих різьбярів: В.Дворецького (м. Костопіль), В.Шадріна (м. Радивилів), М.Христича (м. Рівне).
          Віками формувались особливості вишивки нашого регіону. Основні її художні властивості — смугастість орнаментальних композицій, чіткість і лаконізм малюнку знайшли подальший розвиток у виробах кращих сучасних рівненських вишивальниць: О.Рябунець, М.Шевчук, Н.Гі¬¬роль, Г. Сименович, В.Галапач, В.Велігурської, І.Дмитришиної та багатьох інших. Головна риса їх творчості — вміле поєднання традицій з вимогами нового часу. Спираючись на певні естетичні вподобання, майстрині вносять у загальну скарбницю і своє, неповторне. Вироби кожної відзначаються індивідуальною манерою декорування та досконалим володінням різноманітних вишивальних технік. Традиції поліського ткацтва бережно плекають відомі в Україні У.Кот та Н.Рабчевська (с. Кру¬пове Дубровицького р-ну).
          Один з поширених видів декоративно-ужиткового мистецтва — художній розпис по дереву. Успішно працює в цьому напрямку О.Літвин (с. Лісопіль Костопільського району), який створив неповторний стиль в декоруванні дерев’яних скриньок, свічників, мальованок. Багатством орнаментального декорування відзначаються вироби Л.Пікіної (м. Рівне),С.Никончук (м. Костопіль) та інших.
Не оминають свята і майстри лозоплетіння. Серед них — В.Марченко, який віртуозно володіє технікою плетення з тонкої лози — рокити. Великою популярністю користуються вироби з соломи М.Огородника (м. Здолбунів), П.Гаврилюка, О.Андрєєвої (м. Рівне).
Традиції волинського писанкарства дбайливо зберігає та розвиває разом зi своїми учнями відомий майстер М.Коритнюк (м. Рівне).
Значним попитом на святі користуються вироби гончара В.Андрощука(м. Березне) та майстрів сучасної кераміки — В.Гуменюка, Н.Іванюк (м. Рівне).
          Вишуканістю та віртуозною технікою виконання вражають мережива Л.Каландюк (м. Рівне). Працюють в цьому напрямку і Н.Кулій та Л.Омельченко (м. Рівне).Зацікавлення відвідувачів викликають: вироби зі шкіри (Т.Соловей, В.Салтишева, (м. Рівне), Л.Нижник (с. Здовбиця); прикраси з бісеру (О.Рябунець, О. Ковтунець, м. Рiвне), витинанки (І.Мосіна, м. Костопіль), народна іграшка (В.Кісиленко, м. Рівне; І.Сидорук, м. Ковель).
Підтримують «Музейні гостини» і відомі колективи, які приймають участь у нашому святі. Це: оркестр «Сурма» Рівненського училища мистецтв, фольклорні гурти «Барвінок» з м. Рівного, «Мо¬ло¬дички» з с. Здовбиця Здолбунівського р-ну, фольклорні ансамблі — «Горина», «Джерело», «Волиняни» РДГУ; дитячі фольклорні ансамблі — «Веснянка» Рівненського Палацу дітей та молоді, «Уляночка» музичної школи № 2 м. Рівного.
         У святі беруть участь художники: Ю.Сав’юк, В.Герасимчук, І.Щербакова, Г. Решетилова, Н.Михайлова (м. Рівне), М.Пашковський (с. Новостав Рівненського р-ну) та інші. До майстрів Рівненщини щороку приєднються їхні колеги з інших областей України.
Окремо хочеться відзначити тих народних митців, хто під час «Музейних гостин» проводить своєрідні майстер-класи. Це гончар з Березного Віктор Андрощук. Навколо його гончарного кругу завжди збирається велика кількість дітлахів, яким майстер показує та пропонує особисто виготовити виріб з глини. Бондар Григорій Мельничук з села Погорілівка Березнівського району. Ткалі заслужені майстрині народної творчості Уляна Кот, Ніна Рабчевська, (с. Крупове Дубровицького р-ну), різьбяр Іван Коваленас (м. Кузнецовськ), майстер із соломоплетіння Микола Огородник (с. Дермань Здолбунівського р-ну). Вони неодноразово практикували гостей свята, запрошуючи їх спробувати власні сили в одному з напрямків народного мистецтва.
         Власні доробки представляють й члени національно-культурних товариств Рівненщини. Їхні колективи часті гості музейного свята. Зокрема, це театр танцю «Арабеск» при Руському культурному центрі, виконавиця Тетяна Мацюк (товариство «Білорусь»), хор Рівненської єврейської громади, представники польського культурного товариства. Постійним учасником свята, на протязі останніх років є клуб історичної реконструкції та рольового моделювання «Варта грифона». Учасники цього об’єднання демонструють відтворене середньовічне вбрання, проводять показові лицарські бої.
         З великим успіхом, у 2009 році, проходив виступ актора Рівненського академічного музичного драматичного театру Станіслава Лозовського. Захоплення викликав його номер «Циганочка». Рівняни добре знають актора не тільки за його ролями, але як ведучого телевізійного ігрового шоу «День в музеї». На «Музейних гостинах» Стас ще раз підтвердив, що співпраця працівників різних галузей культури приносить прекрасний результат.
Для Рівного «Музейні гостини» стали святом, без якого не уявляють травневі дні, свято на яке очікують, до якого готуються на протязі цілого року.
         Щорічне збільшення учасників вимагало в організаторів необхідності забезпечення їх відповідним обладнанням. Для цього були закуплені стенди, лави, власними силами виготовленні столи, підставки, для експонування виробів народних майстрів. І все ж кількість учасників щорічно збільшувалась. На допомогу прийшли колеги. Виставкове обладнання «Музейним гостинам» надають обласний центр народної творчості, академічний обласний театр ляльок, міський палац культури, міський парк культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка, Управління культури та відпочинку рівненського міськвиконкому, палац культури «Хімік», рівненський палац дітей та молоді, наші сусіди — ЗОШ № 2 та українська гімназія.
         Окрім народних майстрів на свято багато років поспіль зі своєю продукцією приходять місцеві популяризатори української книги. Це Євген Шморгун (видавництво «Азалія»), Сергій Лейчук (Рівненські підручники та наочні посібники), фотомайстер та видавець Олександр Харват. На свято зі своїм «крамом» учащаюять й приватні збирачі історичних пам’яток. Це Олександр Литвинчук(«Антикваріат старого міста») та Вадим Пономаренко («Акваріус»). Постійними учасниками свята стали члени товариства любителів кактусів, які представляють на суд глядачів власні творіння живої природи. Поряд з майстрами, що пропонують вироби зроблені власними руками до «Музейних гостин» долучаються й так звані розповсюджувачі творів народного мистецтва. Ми їх називаємо популяризаторами сучасних умільців, тому й не перешкоджаємо їхньої участі у святі.
         Інститут мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (директор професор Степан Шевчук) забезпечує допомогу студентами, які під час проходження практики беруть участі у святі, усіляко допомагають його організаторам. На «Музейних гостинах» студенти курсу «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» переймають досвід народних умільців та надалі створюють високопрофесійні зразки текстильного мистецтва на основі традиційного жіночого одягу волинського та поліського краю, працюючи на ткацькому верстаті та вертикальній рамі. Осягають студенти й секрети вишивки різьбярської справи, образотворчого мистецтва.
Наш захід підтримують і меценати. У різні роки «Музейним гостинам» фінансово сприяли хімічне підприємство ВАТ «Рівнеазот», ТОВ Лавісс», ТОВ «Хлібодар», КП «Теплотрансервіс», ВАТ «Рівнегаз», Рівнеоблводоканал, ДП «Прикарпатзахідтранс», місцеві банки «Укргазбанк», «Рйфайзенбанк Аваль» та інші благодійники.
         Ми намагаємось запросити на наше свято відомих уродженців нашого краю, які беруть участь у його відкритті та проведенні. Нашими гостями були Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, Заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, начальник оркестру почесної варти Міністерства оборони України Михайло Рябоконь.
         У 2009 році гостями «Музейних гостин» стали улюбленці рівненських вболівальників — ветерани українського спідвею. Тоді, 24 травня, день проведення фольклорно-етнографічного свята співпав у часі з ювілейною датою проведення перших в Україні (на рівненському мототреці) змагань мотогонщиків на гарових доріжках. Виставковий відділ РОКМ на чолі з Галиною Данильчук підготували виставку «50 років українському спідвею», яку із зацікавленням відвідали як ветерани цього захоплюючого виду спорту так і вдячні вболівальники та учасники «Музейних гостин». Ось так на нашому традиційному заході поєднались народне мистецтво та спорт, майстерність та мужність, відданість покликанню. Любителі спідвею долучились до прекрасного свята культури, поціновувачі культурної спадщини вшанували героїв гарової доріжки.
         Нам приємно, що заходи культурного спрямування під назвою «Музейні гостини» проходять сьогодні і в інших музейних закладах. Ми задоволенні, що наш бренд використовують під час проведення подібних дійств у історико-культурному заповіднику м. Дубно та музейному комплексі с. Липки Гощанського району (Рівненщина), Нетішенському краєзнавчому музеї (Хмельничина), Національному заповіднику Вишгород (Київщина), у музейних закладах Кіровоградщини та Вінниччини. Фольклорно-етнографічні свята «Замкові гостини» (історико-культурний заповідник м. Острог), «Музейне подвір’я» (Радивилівський історичний музей) також продовжують справу започатковану рівненськими музейними працівниками на поч. 90-х років ХХ ст.
        Ми завжди намагаємось запросити на наше травневе свято якомога більше учасників та гостей. Музейники волинського краю приїздять до нас з року в рік, й тому з успіхом наслідують і впроваджують у себе наші напрацювання. Постійними гостями у нас є наші колеги з різних музеїв волинського краю. Це: Анатолій Силюк (Луцьк), Світлана Позіховська (Острог), Оксана Кононюк (Нетішин), Раїса Тишкевич (Сарни) та інші. Ми раді коли на наше запрошення відгукуються колеги з інших регіонів. Дуже важливою була для нас висока оцінка нашого заходу директором Дніпропетровського історичного музею ім. Дмитра Яворницького Надією Капустіною, яка відвідала наше свято у 2003 році. Дніпропетровські колеги проводять подібне свято на території свого музею, щорічно, ще з 80-х років ХХ ст. Їхні «Чисті джерела» дуже подібні за сценарієм та концепцією до «Музейних гостин». У 2008 році на наш захід приїхав увесь колектив Хмельницького художнього музею на чолі з директором Людмилою Задорожною. Підтримка та зацікавленість наших колег, їхні поради допомагають нам в майбутньому робити «Музейні гостини» ще цікавішими та оригінальнішими.
        Тому, що сьогодні захід з назвою «Музейні гостини» відбувається й далеко від Рівного, сприяла всеукраїнська творча лабораторія «Музей — складова частина туристичної індустрії», що відбулась на базі Рівненського обласного краєзнавчого музею у травні 2008 року. До нас завітали директори та наукові співробітники музеїв з усіх частин України. Луганськ, Кіровоград, Вишгород, Білгород-Дністровський, Одеса, Житомир, Луцьк, Самчики.
        Фольклорно-етнографічне свято у програмі навчання було одним з перших. Музейники відзначили його масовість, організацію проведення та загальну атмосферу Після участі у рівненських «Музейних гостинах», музейні працівники України почали проводити подібні заходи у своїх музеях, зокрема, в Кіровограді та Вишгороді.
        Щороку збільшується кількість учасників свята, які представляють різні напрямки народного мистецтва, розширюється географія представників народного мистецтва. Останні роки «Музейні гостини» приймають до трьохсот майстрів. Вони є авторами різноманітних робіт з дерева, соломи, лози, глини, шкіри, бісеру. Окрім того, на святі свої роботи демонструють кращі вишивальниці, ткалі, майстри народної іграшки та художники. Вони приїздять з Рівненської (Дубенський, Радивилівський, Гощанський, Острозький, Здолбунівський, Рівненський, Корецький, Березнівський, Володимирецький, Костопільський, Сарненський, Дубровицький р-ни та м. Рівне), Волинської (Турійський р-н, м. Ковель, м. Луцьк), Івано-Франківської (Косівський р-н), Львівської (м. Львів), Тернопільської (м. Кременець), Хмельницької (Дунаєвецький р-н), Житомирської (м. Новоград-Волинський) областей та міста Києва.
Збільшення кількості учасників змусило виходити за межі музейного подвір’я та «освоювати» музейний парк та територію прилеглу до музею. В день проведення заходу вулиця Драгоманова (вздовж музею вона пішохідна), стає виставковою площею, яку заповнюють народні майстри. Фольклорні колективи, оркестри, окремі колективи виступають перед музейним входом. В районі відкритого майданчика, де демонструються пам’ятки техніки ХVII–XX ст. розміщуються місцеві підприємці, які пропонують різноманітні кулінарні вироби для гостей та учасників свята.Облаштування експозицій учасників розпочинається о восьмій годині, урочисте відкриття традиційно об одинадцятій. Свято триває до сімнадцятої.
          За період проведення «Музейних гостин» Рівненський обласний краєзнавчий музей сформував колекцію предметів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, яка створювалась, як шляхом подарунків, так і закупки. Окремі експонати цієї колекції демонструвались на різноманітних виставках у самому музеї, у Києві під час проведення творчих звітів Рівненської області, що відбувались в палаці «Україна» та на ІІ Всеукраїнському фестивалі «Музей у сучасному поліетнічному світі», де були представленні на міні-виставці «Музейні гостини-2008».
           «Музейні гостини» народились та з успіхом функціонують, завдячуючи наполегливій праці співробітників Рівненського обласного краєзнавчого музею. Це натхненник свята — Заслужений працівник культури України, завідувачка відділом етнографії Алла Українець, ведуча свята завідувачка відділом виставок Галина Данильчук, організатор виступів фольклорних колективів колишня довголітня завідувачка відділом науково-освітньої роботи Лілія Толстуха, координатор роботи зі спонсорами та колегами, які надають обладнання, директор РОКМ (1991–2005) — провідний спеціаліст Володимир Мушировський, наукові працівники усіх відділів музею.
Вже на наступний день після проведення чергових «Музейних гостин» рівненські музейники аналізують дійство, що відбулось і на протязі року готуються до наступної зустрічі з світом народної творчості, батьківських звичаїв та традицій. В музеї діє постійний оргкомітет свята (очолює директор), члени якого мають відповідні обов’язки збираючись та обговорюючи підготовку до чергових «Музейних гостин». В день свята усі працівники музею виходять на роботу з восьмої години ранку, найбільш заповзяті майстри ж очікують, часу відкриття музейної брами, щоб отримати відповідне обладнання ще з шостої ранку.
         Готуючись до чергових «Музейних гостин» (26 травня 2013 року) працівники Рівненського обласного краєзнавчого музею, осмислюють проведення минулорічних свят та думають про ювілейні двадцяті. Зараз, озираючись на проведену роботу з впевненістю можна стверджувати «Музейні гостини» по праву стали не тільки одним з головних щорічних заходів нашого закладу, але й подією в житті міста та області. Наслідування нашого досвіду проведення традиційного масового заходу, засвідчує, що здійснена робота по реалізації втілення у музейному середовищі згуртування представників різних напрямків народного мистецтва, за допомогою елементів ярмарку, доповнена фольклорним колоритом, здобула визнання та необхідна задля збереження та розвитку народних звичаїв та традицій.

                                                         Майстри  декоративно – ужиткового мистецтва

         У м. Рівне працює багато самобутніх майстрів сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, які успішно презентують свої вироби на багатьох виставках і є активними учасниками фольклорно-етнографічного свята «Музейні гостини», яке щорічно проводиться у травні на подвір’ї  Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Багато майстрів працює нині в галузі художньої кераміки. Основне місце в їхньому творчому доробку займають сучасні декоративні вироби: скульптура, свічники, вази, сувеніри тощо. Талановитими представниками цього виду народного мистецтва є Анна Крилошанська, В. Гуменюк, Л. Гринбокий (м. Рівне). Кожен із них витворив власний неповторний стиль, роботи кожного відзначає відточеність форм, неповторне оздоблення.
         Здавна поліщуки і волиняни, користуючись невеликим арсеналом засобів, навчилися майстерно обробляти деревину. Дерев’яна скульптура як напрям народного мистецтва нині успішно розвивається на Рівненщині. Тут ми маємо чимало талановитих майстрів. Своєрідністю творчої манери, оригінальністю мистецького стилю вирізняються роботи заслуженого майстра народної творчості Ольги Баранової, жінки, яка успішно опанувала нелегке різьбярське ремесло. Її  декоративні панно вражають не лише технічною досконалістю, художнім смаком, але і тонким філософським відчуттям навколишнього світу, любов’ю до природи, намаганям зрозуміти і відкрити для себе сенс людського існування. Особливою витонченістю вирізняються роботи, інкрустовані бурштином. Цей напрямок творчості майстриня успішно розвиває в останні роки. Самобутністю та віртуозною технікою опрацювання деревини вирізняються роботи заслуженого майстра народної творчості Павла Петросюка (м.  Рівне). Нині немає йому  рівних у передачі краси рідної природи. Вражають об’ємні композиції, де використовуються гілки дерев, на яких майстер віртуозно розміщує листя та птахів, вдихаючи життя в мертву деревину, а також художні панно в спеціально виготовлених дерев’яних рамах, які часто є продовженням задуманої композиції. Майстер має бездоганний художній смак, тонко відчуває властивості матеріалу, вміє його опрацьовувать. У дерев’яній мініатюрі успішно працює Л. Тимощук (м. Рівне). Його вироби відзначаються філігранним опрацюванням деталей, вмінням працювати з твердими породами дерева.
         Художній розпис по дереву – один з тих видів народного мистецтва, яке вимагає особливого художнього чуття. Найяскравішим представником цього напрямку є Людмила Пікіна  (м. Рівне). Працюючи головним художником Рівненського льонокомбінату, вона ніколи не полишала свого улюбленого заняття - малювання. А  з 70-х років, після виходу на пенсію, по-справжньому захоплюється  художнім розписом дерева. Це захоплення переросло в щоденну потребу творити прекрасне. Майстриня постійно знаходиться в творчому пошуку, вона створила й має улюблені композиції («Горобина», «Соняшники»  тощо), які проникнуті  особливим світлом і теплом.
       Серед традиційних видів народного мистецтва, які розвиваються в наш час, найпоширенішим є вишивка – улюблене заняття багатьох поколінь українських жінок. «В їхніх головах завжди  дрімають предивні узори в гармонії барв...» - захоплено відгукувалась про рівненських вишивальниць польська дослідниця 30-х років Я Корженьовська [2, с. 16]. Художні особливості вишивки нашого регіону - смугастість орнаментальних композицій, чіткість і лаконічність малюнка, превага червоного кольору. Народні традиції вишивального мистецтва  вивчають і розвивають у своїй творчості багато рівненських вишивальниць. Найбільше уваги вони приділяють оздобленню тканин побутового призначення, зокрема рушників. На особливу увагу заслуговують твори заслужених майстрів народної творчості Марії Шевчук та Орисі Рябунець, вишивальниць Ольги М’якоти, Ніни Гіроль, Валентини Галапач, , Інни Назаришиної, Зої Романової, Віри  Нестерчук, Вероніки Велігурської, Галини Любчик та багатьох інших.  На увагу заслуговують також вишиті картини Людмили Лисюк (м.Рівне). Характерною рисою творчості відомих на Рівненщині майстринь є не сліпе копіюванняя візерунків, а їх творче переосмислення, завдяки чому вишивальне мистецтво набуває нових рис і якостей. Кожна з них досконало володіє багатьма техніками вишивки, в т.ч. майже забутими.
          Невичерпним джерелом розвитку сучасного декоративно-ужиткового мистецтва є писанкарство, традиції якого розвивають у своїй творчості Наталя Дребот та Вікторія Степанюк. Обидві майстрині відновлюють давні, забуті волинські орнаменти та створюють на основі художнього чуття вишукані композиції, наповнені глибокою символікою та яскравими декоративними елементами. Обидві майстрині мають учнів. Так, завдяки майстер-класам, проведених Наталею Дребот у Синівській загальноосвітній школі, у с. Синів Гощанського району почалося відродження цього самобутнього  народного мистецтва волинян.
        Традиційне ремесло волинян та поліщуків - лозоплетіння. Здавна на території нашої області виготовляли  з різних сортів лози  традиційне взуття,  кошики, колиски. Серед талановитих майстрів Рівненщини, які займаються лозоплетінням у наш час, особливою майстерністю вирізняється В. Марченко. Він полюбляє працювати з тонкою лозою – рокитою. Серед його виробів зустрічаються справжні перлини  народного мистецтва, зокрема сувенірне плетене яйце, яке вражає досконалою передачею форм.
Здавна матеріалом для плетіння також слугувала солома. З неї виготовлялли побутові речі – сівники, солом’яники, де зберігали зерно, головні убори для чоловіків. Солом’яні вироби виготовляють також Петро Гаврилюк, Олександра Андрєєва  та ін.
Виготовленням народних іграшок в Україні займаються небагато майстрів, адже це ремесло вимагає і терпіння, і фантазії, і проникнення в особливий духовний світ дитини. У цьому напрямку давно і успішно працює Вікторія Кисиленко (м.Рівне). Її ляльки з лляного прядива здобули визнання не лише в Україні. Нині майстриня  має багато послідовників, які виготовляють ляльки-мотанки. Цей напрямок став дуже популярним у нашому місті. Варто виділити роботи Л. Кітової, І. Зайцевої та ін.
         Звичайно, названі майстри – лише частина розмаїтої мистецької палітри Рівненщини, яка, безперечно, буде оновлюватись і поповнюватись новими талановитими творами і іменами, адже у наш час поруч із традиційними розвиваються і нові види народного мистецтва, багато сучасних майстрів  вдаються до сміливих експериментів, шукаючи нові виражальні засоби, використовуючи нові матеріали.