Рівненський обласний
краєзнавчий музей

        Перший музей у Рівному створено 1906 року, він перейняв естафету першого сільського музею в Україні, організованого бароном Ф. Штейнгелем у селі Городок. У роки Першої світової війни музей було пограбовано. Багато унікальних експонатів зникли безслідно.
        У 20-ті роки відновлено місцевий музей природничого профілю. З 1936 року у місті розпочинає діяти господарський музей Волині. На його базі у лютому 1940 року організовано історико-краєзнавчий музей, доля якого подібна до першого рівненського музейного закладу. У роки вже Другої світової війни усі експонати вивезені до Німеччини. У 1944 році музей відновлює свою роботу збираючи, зберігаючи та представляючи для широкого загалу матеріали, що ілюструють історичне минуле та природні особливості краю.
         У 1975 році музею передано приміщення колишньої гімназії (1839), історія якого пов’язана з іменами Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Володимира Короленка. Окрім навчального закладу (який ще мав статус реального училища) у стінах цього приміщення перебував департамент освіти уряду Директорії, який очолював Іван Огієнко, кураторіум округу шкільного Волинського воєводства, рейсхскомісаріат «Україна», та обком КПУ. Будинок збудований у стилі провінційного класицизму. Ця найкраща пам’ятка архітектури ХІХ ст. по праву розмістила у своїх залах історичні та природні набутки Рівненщини. Музейна експозиція відкрита у грудні 1978 року.
          Сьогодні у Рівненському обласному краєзнавчому експонується та зберігається близько 140 тис. предметів музейного значення. Вони представляють археологічну, етнографічну, нумізматичну, природничу колекції, документи, нагороди, особисті речі відомих діячів краю. Особливе місце в музейній збірці належить творам волинського іконопису, предметам козацької доби, колекції стародруків та роботам уродженця Рівненщини відомого Європейського скульптора Томаша-Оскара Сосновського. Щороку музейні фонди поповнюються новими надходженнями, які є результатом наукових експедицій, праці з старожилами, колекціонерами, краєзнавцями.
        Музей нараховує сім відділів та п’ять секторів. Три відділи краєзнавчого мають власні експозиції. Це — літературний музей Уласа Смчука, музей бурштину розміщені у Рівному по вул. Симона Петлюри, 17 та Сарненський історико-етнографічний музей. Активною є виставкова діяльність Рівненського краєзнавчого музею.
       Зали музею приймають виставки музеїв, приватних колекцій, художників, народних майстрів із різних куточків світу. Значний інтерес для відвідувачів становлять постійнодіючі виставки «Наш край у роки Другої світової війни», «А за ту волю золотую пролила Волинь кров свою» (створення та діяльність Української Повстанської Армії), «Музейний арсенал (виставка холодної та вогнепальної зброї), «Старе Рівне» (життєпис міста та його мешканці). Оригінальними є експозиції, що представляють археологічні та етнографічні матеріали. Красу, неповторність та самобутність Рівненщини не можна не відчути у залах, що розповідають про рослинний та тваринний світ, водні багатства, геологію краю, волинський бурштин.
        Експонати обласного музею неодноразово представляли місто на виставках, що проходили у Острозі, Луцьку, Дніпропетровську, Києві, Кракові, Ванкувері, Замості, а торговицький скарб у числі коштовностей України бачили у багатьох європейських країнах. З 2008 року у музеї проходить щотижневе телевізійне інтелектуально-ігрове шоу «День в музеї», що демонструвалось на каналі РТБ Цей спільний з рівненським телебаченням проект став переможцем ІІ Всеукраїнського музейного фестивалю (Дніпропетровський історичний музей).
         На території музею розміщено оглядовий майданчик, де експонуються козацький човен ХVII ст., різні види артилерійського озброєння, автомобілі сер. ХХ ст. та літак ЯК-50, інші експонати. Традиційним для жителів Рівного та області стало проведення у травневі дні фольклорно-етнографічного свята «Музейні гостини», на яке приїздять народні умільці з Рівненщини та сусідніх областей. У цей день майдан перед музеєм перетворюється у багатобарвний ярмарок, на якому можна придбати чи просто помилуватися витворами народних умільців України, взяти участь у конкурсах, потанцювати та поспівати разом із фольклорними колективами краю. Щорічно поріг музею переступають десятки тисяч відвідувачів із багатьох куточків світу.
       Побувавши у цьому храмі історії, культури та природи гості музею залишають тут частинку своїх сердець, теплота яких допомагає музейним працівникам шукати, зберігати та представляти для широкого загалу унікальні експонати різних епох. Ви переконаєтесь у цьому також, якщо завітаєте до будинку по вулиці Драгоманова, 19, зали якого не залишать Вас байдужими.

Творці музейного досвіду

        У1975 році головному музейному закладу області, Рівненському обласному краєзнавчому м}'зею, було передане приміщення по вулиці Калініна, 19, будинок колишньої гімназії, найкращу памятку історії та архітектури Рівного XIX ст., де до того часу розмішувався обласний комітет комуністичної партії України. Саме з 1975 року у стінах цього приміщення, яке вже бачило багатьох відомих особистостей, приймало різноманітні установи, розпочинається показ різних епох, визначних подій, історичних памяток для широкого загалу відвідувачів.
         У даній статті представлені імена тих співробітників обласного краєзнавчого музею, хто, починаючи з 1975 року, вносив найбільший вкладу його становлення та розвиток, хто власною працею зберігав та при¬множував музейні колекції, робив усе можливе, щоб відвідувачі памятали музейні експозиції, виставки, масові заходи.
Згідно посадових обовязків, штат музейних працівників поді¬лявся на адміністрацію, науковців та господарські служби. До адміністрації музею належали директор, його заступники з наукової та господарчої роботи, вчений секретар та секретар канцелярії.
Директором, який приймав музейне приміщення, був Сидоренко Василь Якович, ветеран Великої Вітчизняної війни, воєнний журналіст, людина з великим життєвим досвідом. Саме під його керівництвом проходило будівництво першої експозиції, яка, за визначенням знаного тогочасного музейного фахівця Галини Ме-зінцевої, була однією з кращих поряд з новоствореними у Ворошиловградському, Вінницькому та Донецькому краєзнавчих музеях. На плечах Василя Яковича лежала відповідальність за облаштування музею, створення умов для його відвідувачів, при¬стосування нового приміщення під музей, тобто проведення його музеєфікації.
В. Я. Сидоренко
         У квітні 1984 року новим директором був призначений Мандрик Василь Якович, колишній завідувач відділу агітації та пропаганди обкому КПУ, який повернувся у приміщення по вулиці Калініна, 19 вже не в якості партійного функціонера, а керівника головного музейного закладу області. Саме в часи його директорства розпо¬чалась перебудова в радянському суспільстві, яку в музейних стінах відчули трохи згодом.
      Перехід до зміну музейному «господарстві» повчязаний з іменем Антоненка Едуарда Едуардовіїча, який керував Рівненським краєзнавчим з липня 1987 по серпень 1991 pp. Людина, знана в місті та області, колишній довголітній перший секретар міського комітету КПУ, за чотирьохлітній період роботи в музеї залишив про себе гарну згадку як організатор, адміністратор. Він значно зміцнив матеріальну базу нашого закладу, за його активного сприяння на фасаді музейного приміщення було відкрито меморіальну дошку про перебування тут у 18661871 роках майбутнього письменника Володимира Короленка, вулиця отримала свою сьогоднішню назву на честь відомого українського вченого, громадського та політичного діяча Михайла Драгоманова, який перебував тут на межі 60-70-х років XIX ст.
Е. Е. Антоиенко
       У час здобуття незалежності Української держави, з серпня 1991 року, директорство приймає Мушировський Володимир Макарович, людина повоєнного покоління, на той час музейний працівник з двадцятилітнім стажем, учасник створення різноманітних експо¬зицій та виставок, експедиційних досліджень. На його долю випав непростий період керівництва музеєм, коли у музеї розпочалася перебудова експозиції, яка звільнялася від ідеологічних нашарувань попередньої епохи. У 1992 року на фасаді музею була встановлена меморіальна дошка про перебування в цьому приміщенні відомого майбутнього історика Миколи Костомарова. Але економічне становище музею було досить складним, мінімальне фінансування змушувало співробітників працювати не на повну ставку. Проте, не зважаючи на це, вдалось зберегти колектив і, долаючи перешкоди, рухати вперед «музейний корабель».
Нове тисячоліття ознаменувалось значними ремонтними роботами, розпочалась компютеризація музейної справи, до музею прийшло багато молоді, якій директор передає свій багатющий досвід.
      Наукову роботу в РОКМ з 1975 по 1981 рік очолював Нікольченко Юзеф Мойсейович. Археолог за фа¬хом, він неодноразово керував музейними археологічними експедиціями. Саме на ньому лежала відпо¬відальність за створення музейної експозиції, фахове відтворення історичних подій, показ природних ба¬гатств краю згідно тогочасних музейних вимог та методик. На початку 80-х Ю. М. Нікольченко перейшов на роботу до обласного управління культури, яке згодом, на початку 90-х, очолив. У 19811991 роках наукове керівництво музейною роботою провадив Мушировський Володимир Макарович, а після нього за цю ділянку роботи відповідала Соколенко Світлана Миколаївна (19912002 pp.). У цей були видані Наукові записки музею, започатковані проведення музейної наукової конференції «Волинь незабутня», фольклор¬но-етнографічного свята «Музейні гостини» [1,3]. З лютого 2002 р. цю посаду обіймає Булига Олександр Степанович.
        Відповідальність за збереження приміщення музею, забезпечення відповідних підрозділів необхідним господарським спорядженням лежала на плечах заступників директора з господарської роботи. З вдячністю музейні працівники згадують імена Яценка Олександра Мойсейовича, Васильєва Юрія Олександровича, Бунька Миколи Семеновича та інших. З 1997 року господарський підрозділ очолює Сгукан Валентина Олексіївна.
        Вченими секретарями музею були у 1975  1989 pp.  Карабутов Іван Тпмофійович, у 1989  1991рр. -Аладько Тамара Василівна. У канцелярії музею працювали Левошик Марія Логвинівна, Ковшецька Валентина Олександрівна (1978  1985рр.), Бацюсь Наталія (1985 -1988 pp.), а з 1988 Сидорук Ольга Євтихіївна.
        Наукова частина музею має такі структурні підрозділи як відділи природи, історії, фондів (з посадами бібіліотекаря, реставратора та доглядачів), науково-методичний, історії релігії та мистецтв, иауково-освіт-ньої роботи, охорони культурної спадщини та етнографії.
        Відділ природи  підрозділ, що вирізняється з-поміж інших обєктом дослідження,  від часу функціо¬нування нашого закладу в теперішньому приміщенні до 1992 року очолювала Антонова Гадина Миколаїв¬на, чудовий фахівець-біолог, знавець своєї справи. Разом з нею експозицію відділу створював Володимир Філановський. У відділі зростали його майбутні завідувачі Власкін Анатолій Петрович (19921997) та Сауш Ольга Михайлівна, яка очолює відділ в даний час. Своїми руками вони збирали музейні експонати, які досьогодні милують око відвідувачів нашого закладу. Теплий спогад про себе залишив музейний такси¬дерміст Девятовський Василь Олександрович. Його руками були виготовленні більшість чучел тварин та птахів, які експонуються в РОКМ та інших музеях області. У 198889 роках цю посаду займала Бенедюк Галина Олександрівна, а у 1995  1997 pp.  Литвинов Дмитро Львович. Дізнатись більше про братів на-' ших менших, рослинний світ краю, його природні багатства допомагали відвідувачам наукові працівники
Дзівак Віра Федорівна, Загіней Наталія Тарасівна, сьогодні цю справу продовжує Наумов Дмитро Віталійович.
        У 1975 році в музеї функціонувало два історичні відділи: до-радянського та радянського суспільства, у 80-х роках останніх! було поділено на два окремих відділи: історії будівництва со¬ціалізму та історії розвинутого соціалізму. Обєднаний відділ історії був створений у 1992 р. Зараз він поділяється на два сектори  давньої та новітньої історії. В різні роки історичні відді¬ли очолювали Гурій Васильович Бухало, Микола Максимович Гордієнко, Валентина Федорівна Даниличева, Тетяна Олек¬сандрівна Пономарьова, Богдан Анатолійович Прищепа. Значний внесок у роботу цього найчпсельнішого відділу внесли: Кожушко Наталія Іллівна, Болелова Ірина Анатоліївна, Зима Любов Михайлівна, Українець Алла Миколаївна, Фельдман Ігор Михайлович, Прищепа Олена Петрівна, Боришкевич На¬дія Степанівна, Коломієць Лариса Іванівна, Лупенко Євген Ле-онідович, Тихонов Генаддій Миколайович, Калітинський Юрій Миколайович, Шлапак Людмила Володимирівна, Капак Неля Федорівна, Булига Олександр Степанович та інші. Сьогодні під керівництвом завідувачки відділу історії Пономарьової Тетяни Олександрівни працюють наукові працівники сектору давньої історії Кожушко Наталія Іллівна (зав. сектором), Морозова Ольга Володимирівна та сектору новітньої історії Даниличева Валентина Федорівна (зав.сектором), Гавриш Наталія Мирос¬лавівна, Радіонова Надія Костянтинівна та Марчук Ігор Воло- Директор музею В. М. Мушировський в димирович. Створенні науковцями відділу експозиції та ви- палаці Зондерхаузен. Німеччина. 2004 р. ставки отримували високу оцінку як фахівців музейної справи,
так і відвідувачів нашого закладу. Три працівника, Бухало Г.В., Прищепа Б.А., Прищепа О.П., захистили дисертації кандидатів історичних наук.
      Працівники фондів «пропускають» через свої руки всі експонати, що потрапляють до нашого закладу, слідкують за їхнім збереженням та станом. Відділ очолювали: у 19751976 pp.  Оліфер Ольга Ми-трофанівна, у 19761984 pp.  Борис Наталія Олександрівна, у 19841991рр. та з 2002 р.  Соколенко Світлана Миколаївна, у 19912001рр.  Аладько Тамара Василівна. Значний внесок у збереження та поповнення музейної колекції зробили Шалімова Світлана Павлівна, яка сьогодні очолює сектор обліку, Думкін Василь Михайлович, Нахратова Тетяна Тимофіївна, Оласюк Ніна Онисимівна, Макарова Ольга Вікторівна, Бабін-чук Людмила Анатоліївна. Успішно працюють нові працівники відділу  магістр культурології Міньчук Оксана Миколаївна та заслужений працівник культури Мохнюк Степан Данилович. При відділі функ¬ціонують реставраційна майстерня, що опікується документальним та книжковим музейним фондом, її очолювала Безсолы-шкова Олена Миколаївна, а сьогодні  Крук Олена Тарасівна; бібліотека, де працівни¬ки музею підвищують свій науковий рівень. За її роботу відповідали: Новак Людмила, Симончук Олена Олександрівна, Войчук Галина Федорівна та теперішній бібліотекар Радюк Тетяна Петрівна; доглядачі По-піль Стефанида Францівна, Дульнева Олена Альбертівна, Головкіна Людмила Іванівна, Варшко Євгенія Володимирівна, Нефедя Євгенія Захарівна, Бікулова Ганна Іванівна, Богданова Олександра Іванівна, Жадан Ксенія Захарівна та інші.
         Головним завданням науково-методичного відділу є методична та практична допомога державним і громадським музеям області. Десять років (до 1985 р.) відділ очолювала Галатюк Лідія Андріївна, а у 19851989 pp.  Дзівак Віра Федорівна. Починаючи з 1989 р. відділом керує Шлапак Людмила Володимирівна. Через горнило методичного пройшли Киян Едуард Федорович, Булига Олександр Степанович, Косгюк Валентина Георгіївна, Товстий Микола Микитович. З 2004 року у складі методичного відділу перебувають музейний фотограф Заболотна Зоя Сергіївна та художник Мічуда Володимир Дмитрович  працівник з 44-річним музейним стажем.
          Відділ історії релігії та мистецтв створено на базі колишнього відділу наукового атеїзму. В різні роки його очолювали Мушировський В.М., Стоколос Надія Георгіївна, Луц Віктор Данилович, в даний час -Шахматова Людмила Яківна. У його складі працювали науковці Галуха Любов Юріївна, Саражинський Ігор Володимирович, Полюхович Григорій Андрійович, Борис Наталія Олександрівна, Круль Валентина Петрівна, Кухар Борис Лаврентійович, Дубей Валентина Іванівна, Васьонкін Анатолій Анатолійович, які зібрали церковно-історичну колекцію, що включає волинський іконопис, стародруки, предмети церков¬ного культ}', документи та ін. Сьогодні до складу відділу входить сектор мистецтв у складі завідувача Луца Віктора Даниловича та старшого наукового співробітника Романчука Олега Степановича. Сектор комплектує музейну колекцію мистецькими творами минулих епох та сучасності. Два працівника, Стоколос Н.Г. і Галуха Л.Ю., захистили дисертації кандидатів історичних наук.
        Відділ етнографії було створено в 1991 р. як художньо-етнографічний сектор. Від самого початку його очолює Українець Алла Миколаївна. У складі відділу працювали Озірська Надія Андріївна, Сівець Алла Григорівна, Морозова Ольга Володимирівна, а зараз  Пархомеко Тетяна Петрівна. При відділі працює також виставковий сектор, організований у 1993 році, у складі завідувачки Данильчук Галини Федорівни та старшого наукового співробітника Гарбарук Ольги Петрівни.
        Першим, хто очолював відділ науково-освітньої роботи у приміщенні на Калініна, 19, була Соколен¬ко СМ., надалі завідувачами працювали Громадченко Людмила Тарасівна (19841985), Аладько Тамара Василівна (19851989), Кривоносов Олександр Сергійович (1989), Толстуха Лілія Василівна (19892001), а з 2001  Юрчук Ольга Павлівна. Свій шлях у музеї з відділ)' науково-освітньої роботи розпочинали Радюк Тетяна Петрівна, Шалаева Олена Миколаївна, Родич Надія Севастьянівна, Крук Олена Тарасівна, Булига Олександр Степанович, Каук Тетяна Леонідівна. При відділі, починаючи з 1978 року,- часу відкриття стаці¬онарної експозиції, працює білетний касир Левошик Марія Логвинівна. До 2004 року до його складу вхо¬дила музейна фотолабораторія, працівники якої  Турський Костянтин, Ткач Ілля Іванович, Заболотна Зоя Сергіївна, Москаленко Олексій Прокопович, Булгаков Микола Володимирович, Філоненко Василь Фокич  зафіксували та зберегли не одну миттєвість історії рівненського краю.
       Відділ охорони культурної спадщини, основним завданням якого є охорона та збереження нерухомих памяток історії, археології та монументального мистецтва Рівненщини, у різний час очолювали Прищепа Богдан Анатолійович, Зіневич Євген Євгенович, а з 1999 року  Бикова Тетяна Вадимівна. У відділі працю¬вали Дудаш Арнольд Йосипович, Самолюк Валерій Олександрович, Непомнящий Геннадій Геннадійович. Сьогодні відділ складається з молодих випускників вузів Рівненщини: Войтюк Тетяни Степанівни, Васи¬льєвої Ірини Вячеславівни, Гашовської Тетяни Ілларіонівни.
        З 1991 року музей вийшов з підпорядкування централізованій бухгалтерії управління культури Рів¬ненської державної адміністрації та створив власний підрозділ. Першим головним бухгалтером була Ма-лишева Ганна Сильвестрівна. Музейні фінанси облікували Горбатюк Ірина Миколаївна, Харчук Тамара Анатоліївна, а сьогодні цю відповідальну ділянку роботи під керівництвом Терещенко Світлани Федорівни виконують Чичь Людмила Валентинівна, Кондратч\-к Наталія Миколаївна, Мельник Вікторія Степанівна.
         Не один рік наводять чистоту в музеї Поляк Марія Максимівна, Сень Любов Василівна, Самчук Галина Василівна, Денисова Віра Миколаївна, Маркевич Олена Федорівна, Корнійчук Ганна Петрівна. З серпня 1998 року в штаті музею перебувають сторожі, багато з яких виконували раніше ці функції у складі поза¬відомчої охорони. Підрозділ очолює Маркевич Леонард Вацлавович, який майже десять років перед тим працював інженером по сигналізації. У його команді  Коваль Валентина, Мельниченко Ігор Володими¬рович, Водопян Валентина Адамівна, Чернявська Юлія Валеріївна, Антошко Ганна Тихонівна, Михальчук Марія Петрівна, Сінокопчук Лідія Григорівна, Григорчук Людмила Анатоліївна. Сумлінно працює в музеї водій Сень Петро Михайлович. З вдячністю згадують імя водія Ковальського Івана Яковича. Велика за¬слуга у створенні нових музейних експозицій належить Мельничуку Олександру Григоровичу, який роз-починав роботу в музейній охороні, проте свій талант розкрив на посаді столяра. Його руками зроблено обладнання в залах, реекспозиція яких проходила починаючи з початку 90-х років.
        Зустрічаючи 165-річчя будівлі, де сьогодні перебуває Рівненський обласний краєзнавчий музей, його працівники продовжують плідну роботу, результати якої будуть використовувати сьогоднішні та майбут¬ні поціновувачі минувшини Рівненщини, дослідники історії та природи рідного краю.
         Будинок по Драгоманова, 19 завжди широко відкриває свої двері, а музейні працівники промовляють: «Ласкаво просимо».