Рівне у міжвоєнний
період (1920-1939 рр.)

        Січень — червень 1920 р. — польська влада на Рівненщині.

         Адміністративний поділ

        Липень 1920 р. — наступ військ Південно-Західного фронту Червоної армії; південну частину області займають підрозділи 1-ї Кінної армії під командуванням С.Будьонного, північну — 12-ї армії (командувач Г. Восканов). Відновлення радянської влади.
        Вересень 1920 р. — Рівненщину займають польські війська.
        Поч. 1920-х рр. — початок розселення польських розсадників на території Волинського воєводства (наприкінці 30-х р. — 3,6 господарств, 57 тис. га землі).
        4 лютого 1921 року запроваджено адміністративний поділ Волині. За ним Рівне виз¬нане повітовим центром. Щоправда, Рівненський повіт на цей раз обіймав значно меншу територію: на півночі сучасної Рівненської області було організовано Сарненський повіт. Згодом, у 1925 році частина Рівненсь¬кого повіту (поліська зона із Деражним, Степанем, Костополем, Людви-полем) відійшла до новоорганізованого Костопільського. Адміністра-тивний поділ Рівненського повіту був дуже істотним з точки зору наслідків. Якщо у    1921 році Рівненський повіт обіймав площу 6292 квадратних кілометра, то на 1926 рік територія повіту становить 28632 кв. км, тобто майже удвічі менше, ніж за царської Росії. Рівненський повіт складав частину Волинського воєводства, центром якого протягом цього періоду був Луцьк.
        18 березня 1921 року західна Волинь була офіційно визнана частиною Польської держави. Це сталося внаслідок підпи¬сання Ризького мирного договору.
        18 березня 1921 р. — підписаний Ризький мирний договір між урядами Польщі та РСФРР і УСРР, за яким 56% території Волинської губ., у т.ч. Рівненщина, відійшли до Польщі.

         Національний та соціальний склад

         Національний склад населення міста, як і давніше, різко відрізнявся від національного складу регіону. Звернемося до офіційної польської ста¬тистики. У новоствореному Волинському воєводстві на 1921 рік українці становили 1076250 осіб, тобто 68.6% усього населення. У той же час поляків було на Волині 16.8 /о, євреїв — 10.5%, інших — 4.1 /о. Навіть коли не враховувати відносність наведених даних, перевага українсько¬го населення більш ніж переконлива.
         У Рівному ж головною етнічною групою залишаються євреї. Другою громадою на початку 1920-х років була українська. У 1930-і роки другою етнічною групою міста стають поляки. Невеликою була російська спільнота, яка складалася, головним чином, із колишніх царських службовців та їх сімей. Мали представництво у Рівному та¬кож німці та чехи, які переважно займалися дрібним підприємництвом.
          За соціальним складом населення Рівного складалось з ремісників, торговців, підприємців, частково інтелігенції, чиновництва.
21 квітня 1921 р. — Розпорядження Волинського воєводи про впровадження державної мови — польської у всіх державних і громадських установах на території воєводства.
1922 р. — відродження діяльності Рівненської «Просвіти» (до заборони у 1928 р.).
1923 р.- початок діяльності КПЗУ на території краю (до розпуску Комінтерном у 1938 р.).
1924- 1933 р. — діяльність української кооперації.
Травень 1925 р. — у Рівному відбувся судовий процес над 101 українцем за політичними мотивами.
1925 р. — закрито рівненську сірникову фабрику під тиском американсько — шведського сірникового концерну.
1925 р.- розпочато польським урядом парцеляцію землі. У Волинському воєводстві розпарцельовано до кінця 1938 р. 336 тис. га землі.
1926 р. — розпочато видобування граніту на терені Сарненського і
1926 р. — початок діяльності осередків УСРП.
1927 р. — створення у Рівному «Союзу українок».
Осінь 1927 р. — уперше відбувся у Рівному Великий міжрегіональний ярмарок «Волинські торги», який надалі стає щорічним.
1930 р. — почав виходити у Рівному науково-освітній краєзнавчий збірник польською мовою «Рочник Волинський» (ред. Якуб Гоффман).
11 березня 1930 р. — польська поліція провела репресії проти учасників Шевченківської академії у театрі Зафрана.
5 квітня 1931 р. — у Рівному вдруге освячено Свято — Воскресенський собор.
4 грудня 1939 р. — утворена Рівненська область (у складі 30 районів), з центром у Рівному.