Рівне від найдавніших
часів до середньовіччя

Палеоліт

На околицях міста біля с. Бармаки, нині в межах міста, знаходиться пізньопалеолітична стоянка давньої людини (35 тис. до н.е.).  На високому березі р. Горинь поблизу с. Новий Двір, включеного до міської смуги, виявлені знахідки крем’яних знарядь доби палеоліту.
Неоліт
На правому березі р. Устя, на південь від міського пляжу, біля Басівкутського водосховища, виявлено поселення найдавніших землеробів (друга пол. V тис. до н.е.). Фрагменти глиняного посуду та вироби з кременю і кістки культури лінійно – стрічкової кераміки (4,500 р. до н.е.) знайдені  в районі вулиць Чорновола, Тополевої, Шкільної.

Енеоліт

Біля Басівкутського водосховища, на правому березі р. Устя в ур. «Пляж» досліджено поселення доби міді. На північній околиці с. Тютьковичі, нині в межах міста, поселення лендельської культури (IV тис. до н.е.).
По вул. Степовій, під час ґрунтових робіт було виявлено ґрунтове поховання малицької культури (IV – III тис. до н.е.). Знайдено глиняний посуд, крем’яну тесловидну сокиру та намисто з мушель.
Поселення пізньотрипільської культури виявлені в районі ур. «Пляж» та в околицях колишнього с. Новий Двір. Знахідки виробів з кременю, кістки та фрагменти кераміки доби міді виявлено в районі вулиць Чорновола та С. Бандери.

Бронзова доба.

У  передмістях Басового Кута, Тютьковичів, Нового Двору виявлено три поселення бронзової доби. На правому березі р. Устя, на території колишнього с. Новий Двір поселення стжижовської культури. На околиці міста - камяна гробниця культури кулястих амфор, виявлена у 1911 р. На території колишнього с. Басів Кут (тепер вулиця Басівкутська) сліди поселення городоцько-здовбицької культури. На лівому березі р. Устя поблизу колишнього с. Тютьковичі, включеного у міську смугу, - поселення городоцько-здовбицької культури, виявлене розвідкою В.П. Савича у 1960 р. На території колишнього с. Золотіїв, включеного у міську смугу - двошарове поселення городоцько-здовбицької культури. В м. Рівне на вул. Чорновола проводилось дослідження багатошарового поселення.  Виявлено майстерню по виготовленню крем'яних знарядь і поселення городоцько-здовбицької культури доби бронзи.

Залізний вік

На північній околиці колишнього с. Тютьковичі та по вул. С. Бандери виявлено сліди поселення.

Давні слов’яни.

1877 р. було знайдено прикрашений різьбою римський щит та окремі римські монети ІІ століття. Поселення V ст. н.е. виявлено біля басейну на лівому березі р. Устя. Слов’янське поселення VI – VII ст. виявлені на території колишнього с. Золотіїв та на правому березі оз. Басів Кут . Слов`янськ поселення ІХ – Х ст. досліджені на пiвнiч вiд сучасного с. Бармаки та в районі колишнього с. Басів Кут.
Слов'янські споруди ІХ ст. виявлені на вул. Чорновола.

Київська Русь
В урочищі «Дворець» на південному схилі правого берега струмочка, що впадає в р. Устя, розвідкою І.К. Свєшнікова у 1962 р. виявлене давньоруське селище та могильник. Там же на мисі високого берега р. Устя - давньоруське городище ІХ – Х ст. площею близько 40x80 м, оточене валом до 3 м заввишки. Городище було виявлене наприкінці ХІХ ст.,  обстежене П.О. Раппопортом у 1961 р. За 0,5 км південніше колишнього с. Басів Кут - давньоруський курганний могильник,  пошкоджений оранкою, а на відстані близько 1,4 км від городища - другий курганний могильник, на якому у 1858 р. Я.Я. Волошинський  розкопав шість курганів, К.М. Мельник у 1898 р. - сім курганів. На території  колишнього с. Новий Двір виявлено давньоруське селище. Поселення Х – ХІІІ ст. виявлені біля колишніх  с. Тютьковичі, Золотіїв. В районі площі Короленка було досліджено  поховання ХІІ – ХІІІ ст.

XIIІ ст.н.е.

Перша писемна згадка топоніму «Ровно» датована ХІІІ ст.. Мова йде про опис битви польського князя Лешка Чорного під «Ровно» з литовцями у 1283 році. Запис цей було зроблено латиною у польській хроніці «Рочнику капітульному краківському». Рівне у той час перебувало у складі Галицько-Волинського князівства.