Філіп де Монтебелло –
нащадок князів Любомирських

       В 1723 році власниками міста Рівне стали князі Любомирські – представники одного із найзнатніших і найбагатших родів тогочасної Польщі. Вони мали в Рівному резиденцію, яка являла собою великий палацово-парковий комплекс. Серед Любомирських були військові, поети, дипломати, музиканти, археологи, письменники. Кожний із Любомирських – володарів нашого міста – за 200 років вніс певний вклад в розвиток Рівного. Останній із рівненських Любомирських – Адам – перед Другою світовою війною повернувся з дружиною із Франції до Рівного. В 1939 році, з приходом радянської влади, він був заарештований і в 1940 році помер у рівненській в’язниці. [1 Двісті років Любомирських у Рівному, Л. Леонова. - www.rivne.org/history/200.php]
    Та, виявляється, зв’язок Любомирських з нашим містом існує і зараз, в XXI столітті. Ця тонка, але довга ниточка, тягнеться далеко за океан, у Сполучені Штати Америки, і з’єднує вона Рівненський обласний краєзнавчий музей з Художнім музеєм Метрополітен у Нью Йорку (як відомо, Рівненський музей знаходиться в приміщенні, що було збудоване на кошти князя Фредеріка Любомирського в 1839 році).
… В 1875 році в Парижі одружилися граф Рене Ланн де Монтебелло, онук славетного французького маршала Жана Ланна де Монтебелло,  і княжна Марія Казимирівна Любомирська, дочка Казиміра Любомирського (сина Фредеріка), власника міста в 1848-1871 роках.
    Єдиний по чоловічій лінії онук Марії Казимирівни граф Андре Роже Ланн де Монтебелло переїхав з родиною із Франції до США (там в 1986 році помер). Другий син в родині Гі Філіп Ланн де Монтебелло народився в Парижі 1936 року, а в 1955 р. став громадянином США. Навчався у французькому ліцеї, отримав ступінь бакалавра, після чого вивчав історію мистецтва у Гарвардському університеті та в Інституті мистецтв Нью Йоркського університету. Потому кілька років працював директором художнього музею в Х’юстоні, в  1974 році повернувся до Нью Йорка,  займав посаду куратора відділу європейського живопису в художньому музеї Метрополітен, а з 1977 року,  впродовж 31 року, був його незмінним директором. Він став абсолютним рекордсменом: ніхто не був так довго директором «Метрополітен», і в жодному крупному музеї світу не було такого незмінного директора. В 2008 році він вийшов на пенсію, але продовжує працювати, тепер уже на посаді професора в Інституті мистецтв Нью Йоркського університету. Як він сам говорить – він не на пенсії, а всього лише поміняв роботу, продовжує активну діяльність: читає лекції, проводить заняття, бере участь в різних культурних і мистецьких проектах.
    З приводу відставки Ф. де Монтебелло газета New York Times відзначала: “Його рішення (про відставку) означає завершення ери, не лише в музейній сфері, але і в культурному житті міста, держави, всього світу».